Блог Автор: Мирослава Ляхович

Замкнутий світ Професорської колонії

На пагорбі, наче, на острові, повністю оточеному старою залізничною лінією Личаків-Підзамче знаходиться дуже незвичайна міжвоєнна житлова колонія.

вул. Петра Ніщинського
вул. Ірини Вільде

Чому ж в доволі важкодоступному місці, до якого складно було підводити побутові комунікації, в кільці залізничної колії, що, очевидно, не забезпечувало району затишної тиші, відомі львівські архітектори вирішили запроектувати житловий масив.

вул. Ірини Вільде
вул. Ірини Вільде

Будівництво розпочалось у 1935 році. Тоді ж в тридцятих роках від Станції Личаків(що одразу біля Професорської колонії) ходив трамвай прямісінько в центр міста. Тому ця дільниця була не така вже й відірвана від міського життя. Проектували колонію Тадеуш Врубель, Леопольд Карасінський та Максимільян Кочура.

вул. Адама Коцка
вул. Адама Коцка

Це мало бути до 90 однотипних будинків в стилі функціоналізму. Кам’яниці були одно-, дво- та триповерховими. Їх оточували сади, квітники та городи, а за палісадниками відкривався краєвид на Знесіння та Кривчиці.

вул. Ірини Вільде
вул. Ірини Вільде

Контролював будівництво Комітет розбудови, а фінансувало Товариство кредитування та будування працівників середніх та вищих навчальних закладів Львова. Фактично спілка освітян зводила для себе окремий район, звідси і назва – Професорська колонія.

вул. Миколая Чернецького
вул Миколая Чернецького
вул. Миколая Чернецького

Деякі будинки тут притулились одне до одного, деякі окремо потопають в садах та квітниках. Більшість вуличок такі вузькі, що тут заледве поміщається один автомобіль.

вул. Ірини Вільде
вул. Адама Коцка
вул. Адама Коцка
вул. Адама Коцка

Головні вулиці колонії це Петра Ніщинського (Нусбаума-Гиляровича), Ірини Вільде (Яна Пташьніка) і Міжгірна (Станіслава Жебурського). У Професорській колонії також проживали українські літератори Ірина Вільде, Микола Вінграновський і Роман Дідула.

північна частина вул. Ірини Вільде
північна частина вул. Ірини Вільде

Зараз Професорська колонія втратила свій первісний вигляд. Залишилось лише кілька неперебудованих віл та автентичний брук.

північна частина вул. Ірини Вільде

Ці незачеплені так званою реставрацією будинки одразу можна впізнати за обрамленням з характерної функціоналізму клінкерної цегли, вікнами на кут, хоч вицвілими, та все ж дуже стильними матовими кольорами штукатурки.

північна частина вул. Ірини Вільде
північна частина вул. Ірини Вільде

Частина вулиці Ірини Вільде взагалі виглядає, як декорації до містичного кіно.

північна частина вул. Ірини Вільде
північна частина вул. Ірини Вільде
північна частина вул. Ірини Вільде
північна частина вул. Ірини Вільде

Старі функціоналістичні кам’яниці стоять покинуті , з розбитими вікнами та потрісканими фасадами.

північна частина вул. Ірини Вільде
північна частина вул. Ірини Вільде
північна частина вул. Ірини Вільде
північна частина вул. Ірини Вільде

Зі стильних конструкцій балконів повиростали дерева, через побиті вікна вилазять бляклі фіранки та проглядаються облізлі шпалери.

північна частина вул. Ірини Вільде
північна частина вул. Ірини Вільде
північна частина вул. Ірини Вільде
північна частина вул. Ірини Вільде

Автентичні дерев’яні двері тепер ще прикрашає густа павутина.

північна частина вул. Ірини Вільде
північна частина вул. Ірини Вільде
північна частина вул. Ірини Вільде
північна частина вул. Ірини Вільде

Ще донедавна тут розміщувалось відділення лікарні Львівської залізниці, зараз нікому не потрібні споруди, які просто розвалюються. Унікальні зразки житлової архітектури міжвоєнного Львова «вмирають» тихо і непомітно.

північна частина вул. Ірини Вільде
північна частина вул. Ірини Вільде
північна частина вул. Ірини Вільде
північна частина вул. Ірини Вільде
північна частина вул. Ірини Вільде
північна частина вул. Ірини Вільде

Текст та фото: Мирослава Ляхович, вперше опубліковано на photo-lviv.in.ua

Джерела:

  1. uk.wikipedia.org
  2. «Lwów: Miasto, architektura, modernizm». Pod redakcją Bogdana Cherkesa i Andrzeja Szczerskiego. Розділи: «Architektura mieszkaniowa», Jakub Lewicki, «Osiedlia, kamienicy i mieszkania nowoczesnego Lwowa», Julia Bogdanova.
  3. www.lvivtrans.net