Модернізм – це напрям в архітектурі, який повноцінно виник у світі одразу після Першої світової війни. Катаклізми та стрімкий технічний прогрес спровокували архітекторів думати та будувати кардинально по-іншому. Основний принцип модернізму – форма прямує за функцією, результат стильного і красивого дизайну повинен служити меті споруди. Тобто такі будинки мали стриманий декор, але були максимально зручні для мешканців. Ця архітектура характеризується простими формами, але якісними і довговічними матеріалами. Такі будинки отримали комфортне планування і часто були обладнані найсучаснішою технікою. В більшості випадків ці будинки оточені зеленими насадженнями, що з одного боку давало відчуття особистого простору, з іншого – корисно для здоров’я.
Модернізм поєднав безліч стилів, які часто переплітаються між собою. Одні з найвідоміших це : функціоналізм, кубізм, конструктивізм, експресіонізм, ар деко та багато інших. Часто модернізм називають і самостійним архітектурним стилем.
Спочатку модерністів боялись, бо не розуміли і не сприймали. Перешкод, а згодом переслідувань зазнали архітектори, які творили в тоталітарних державах, як Нацистська Німеччина чи Радянський Союз. Тим часом в певний момент інші держави, а особливо новоутворені як Польська республіка чи Чехословаччина, зробили цей архітектурний напрям основою своєї соціальної політики.
Львів і архітектура модернізму
У міжвоєнні десятиліття Львів став майданчиком для сміливих модерністичних проектів. Львівські архітектори підхопили напрям, який набирав популярності в «Новій Європі». Архітектори відмовились від пишних сецесійних проектів і почали будувати в простих, геометричних формах. Найбільше у Львові звели в стилі функціоналізму, але також будували і в інших модерністичних стилях. Львівський модернізм також отримав власні унікальні риси, через вкраплення етнічних мотивів та оригінальних дизайнерських рішень львівських архітекторів. Модерністичні споруди Львова мали особливі види тиньків та рустування ( елементи декорування в модернізмі), які не зустріти на подібних будинках інших європейських міст. Навіть всесвітній стиль ар деко мав тут свої етнічні особливості і називався ще “кришталковим стилем”, або “східногалицьким бароко”.
Львів’яни потребували житла. Особливо середній клас, тому в 20-30 роках двадцятого століття починають зводити як окремі багатоквартирні будинки, так житлові комплекси і навіть цілі житлові дільниці, які фінансує не лише міська влада, але й трудові кооперативи, спілки майбутніх орендарів та власників.
Багаті львів’яни також замовляють оселі у модному стилі. Так у Львові з’являються красиві функціоналістичні вілли. Найяскравіші у стилі функціоналізму – житловий будинок для адвокатів на вул. Саксаганського, 6; житлові комплекси на вул. Дорошенка, 47-59; вул. Стрийській, 36-42; Київській, 24-28; вілли на вул. Глінки, 12; вул. Гіпсовій, 36Б; вул. Грицая, 4.
У Львові цілі вулиці, квартали та дільниці збудовані у стилі функціоналізму та інших модерністичних стилях. Серед них – вулиці Снопківська чи Конотопська, цілі квартали з вулицями Кубійовича, Тютюнників чи Ак. Павлова і Туган-Барановського. У Львові є чимало цілих дільниць, які запроектували в модерністичному напрямі: Кастелівка, Кв’ятківка, Залізна Вода, Професорська колонія, Офіцерські колонії на вул. Черешневій та Одеській, кооператив «Власна стріха» та безліч інших.
В популярному напрямі зводили заклади освіти, будинки громадського дозвілля, офісні споруди, спортивну інфраструктуру та сакральні споруди. Це будинок Шпрехера, тепер Будинок Профспілок, Гімназія св. Урсули – тепер СЗШ №28, Академія міжнародної торгівлі, театр для єврейської громади (тепер ТЮГ), церква Марії Остробрамської та багато інших.
На принципах модернізму ґрунтується вся світова сучасна архітектура, а Львів – одне з тих європейських міст, яке зберегло ідеальні приклади архітектурного модернізму. Унікальним є те, що архітектура Львова хоч і ввібрала в себе всі риси цього напряму, все ж уникнула тотальної монументалізації житлових та громадських споруд, які масово будувались в інших європейських містах. Тому Львів в контексті модерністичної архітектури можна сміливо вважати чи не найгуманнішим з європейських міст.
