Історія та сучасний стан однієї з перших вілл в стилі функціоналізму
На вулиці Антоновича(колишній Задвужанській) є кілька модерністичних будинків, проте, один привернув увагу найбільше. Мова йде про віллу за номером 109, чи не найстарішу у Львові в стилі функціоналізму.
- Забудова: 1929
- Стиль: ранній функціоналізм
- Архітектори: Броніслав Віктор Максимільян Кочур
Будинок звели у 1929-му році. Згідно з архівними даними власницями нерухомості були Стефанія та Софія Герлабек.
Польські джерела вказують, що будинок належав до будівничого на ім’я Стефан Кондратовський. Цілком ймовірно, що будинок міг продаватись.
В кресленнях знаходжу, що керівником будови зазначається інженер-архітектор Максимільян Кочур, а український дослідник М. Прийма пише, що будівничим вілли був архітектор Броніслав Віктор. Зовні споруда має риси як функціоналізму, так ар деко. Бачимо прямокутний план будинку, лаконічний об’єм. Фасади будинку декоровані вертикальними тягами з клінкерної цегли та завершені скромним карнизом. Стіни фасадів гладко отиньковані. Частину фасаду мешканці утеплили, хоча не мали права, адже будинок в реєстрі місцевих пам’яток архітектури.
Будинок облаштований двома входами. Допоміжний вхід з боку внутрішнього подвір’я веде до невеличкого саду. Навколо фасаду зроблена велика тераса, до якої ведуть сходи.
Планування та форми будинку досить функціоналістичні, проте форма даху та вікон в стилі ар деко. Вікна, власне, мають сегментацію шпросами. Подекуди біля вікон ще є оригінальні решітки для квітів. В кресленнях можна побачити, що на даху була також люкарна.
Коли я фотографую віллу, з вікна на першому поверсі виглядає літня пара, починаємо розмовляти і мене запрошують в будинок. Заходячи в під’їзд бачу, що інтер’єри сходової клітки вже цілком ар деко, що можна сказати з орнаменту та форм балюстради.
Сходовий марш цілковито зроблений з дерева і має плавно вигнуті поручні. Сама огорожа сходів зроблена геометричним узором. Сходи завершуються різьбленим стовпцем.
Отож, я йду в квартиру то старшої пари. В квартирі у пана Станіслава та його дружини збереглись ще автентичні двері між кімнатами.
Також у вітальні залишилась автентична стеля ар деко.
В архівних документах мені вдалось знайти, що будинок в підвалі мав пральню, котельню, на партері – 4 кімнати, кухню, холл, службові кімнати терасу і ванну кімнату, на поверсі – теж 4 кімнати, хол, 2 тераси і ванні кімнати.
Пан Станіслав розповідає, що по приходу Союзу будинок розділили між кількома сім’ями. Вони ж з дружиною в’їхали в 70-их. Чоловік розповідає, що сусіди говорили про те, що будинок належав дантисту, поляку за походженням, про дві інші версії – чий був будинок – чоловік не чув.
Згадує, що до 80-их будинок мав дуже гарний паркан ще з міжвоєнного часу, як він виглядав, бачимо на кресленнях, але коли розширювали вулицю – паркан знесли і викинули.
Пан Станіслав також розказав, що в будинку замінили дах, опустили його і тоді ж забрали люкарну. Також ЖЕКом були замінені водостічні труби, проте, дуже халатно, бо вони тепер протікають, заливає також підвал. ЖЕК ніяк не реагує на скарги мешканців, лише раз приходили ремонтувати труби, проте залишили по собі лише куски оббитої клінкерної цегли, а проблеми з затопленням підвалу та стічною системою залишились.
Дуже хочеться, щоб відповідні міські структури нарешті звернули увагу на будинок, бо постійне підтоплення зруйнує віллу.
Джерела та література:
ДАЛО(Державний архів львівської області), фонд 2, справа 2345
Персональна комунікація, Станіслав Т., червень, 2018
history.org.ua/LiberUA/ZvidLviv/ZvidLviv.pdf
jaroslawrokicki.com/lista-majatkow-kresowych/