В нетрі львівського функціоналізму

Серед розмаїття сецесійних та бароково-ренесансних будівель у Львові мало кому впадають в око функціоналістські будинки, просто збудовані, сірі або жовтуваті за кольором штукатурки, правильної форми і без надлишку декорування. Часто вони, як вкраплення по-між неоготичних та сецесійних фасадів, але є у Львові цілі вулиці, забудовані цими скромними, але такими вишуканими житловими комплексами та окремими віллами.

Одним з яскравих прикладів комплексної функціоналістської забудови у Львові є район Філіпівка( Filipówka). Це житловий масив, який складається здебільшого з віллової забудови. У цьому матеріалі ми приділимо увагу двом його вулицям: Генерала Грицая,або як її ще називають – Кв’ятківка і Коциловського. Цей район трохи віддалений від центру міста і явно не є частиною архітектурних туристичних маршрутів. Модерністька архітектура тут потопає в садах та зелені, тому аби краще роздивитись будинки – треба буквально продиратись крізь дерева та кущі, “залазити в нетрі львівського функціоналізму”. 

Вулиця Грицая розпочинається з вигнутого на кут будинку під номером 1. Його центральний вхід акцентований рустуванням. Форма будинку ідеально вписана у вигин вулиць Грицая і Корольова. Архівні матеріали зазначають, що спочатку тут мав бути будинок Мауриція і Елти Хeкер( Maurycy, Elta Häcker). Вони замовили проект в відомого архітектора Фердинанда Каслера. Проте, потім територія відійшла до іншого власника – Францішека Дольницького( Franciszek Dolnicki), і він вирішив замовити дещо простіший проект в молодшого архітектора Зигмунта Шлягера. На цьому фото – проект Каслера.

Його підпис можна побачити на кресленні.

А тут, власне, можна поглянути на креслення Шлягера. Будинок був зданий в експлуатацію в 1936 році.

Наступним цікавим будинком є номер 4. Фасад будинку складається з трьох кондинацій, центральна частина має два витягнутих гозизонтальних вікна, які освітлюють центральну сходову клітку. Будинок має характерний для стилю щоглу-флагшток, на якому можна побачити рік здачі будинку – 1933.

В архівних документах влаником нерухомості зазначений інженер-архітектор Рудольф Кв’ятковський (Rudolf Kwiatkowski), він також намалював креслення для будинку. Будівничими роботами керував Леон Карчевський( Leon Karczewski). Будинок був зведений для здачі в оренду. На фото нижче – креслення будинку.

Далі по вулиці Грицая є інший цікавий приклад модерністської забудови – це будинки за номером 10 і 12. Це два різні будинки, які дзеркально відображають одне одного. Будинок звели для Адама Бардаша(Adam Bardasz) в 1934 році.

Автором проекту фасаду і інтер’єру 10 будинку був архітектор Кароль Кочімські( Karol Kocimski), він створив цілісний проект для обох будинків. Керувала будівництвом фірма Олександр і Міхал Маковіч (Aleksandr i Michał Makowicz). Проект інтер’єрів 12 будинку виконав архітектор Норберт Гляттштайн( Norbert Glattstein).

Наступний будинок, який вартий уваги – за номером 14. Він поєднує в собі більш класичні форми( їх видно у видовжених прямокутних вікнах, вхідній брамі, що виконана в більш класичних формах і декоруванню сходової клітки, яка має ромби та елементи меандрового узору) та функціоналістські елементи (мінімалістичний фасад, вікно-ілюмінатор чи декорування кутів будинку червоною клінкерною цеглою).

На фото нижче можна побачити, власне, декорування клінкером, а також інтр’єри сходової клітки

Власником цієї нерухомості зазначений Ян Кремер( Jan Krämer). Проект будинку виконав Мечислав Лозинський(Mieczysław Łoziński), а керувало будовою будівельне бюро Даніеля Гржиба( Daniel Grzyb). Намальований проект майже не відрізняється від реалізованого.

Виразними модерністськими формами привертає увагу будинок за адресою Ген. Грицая, 18. Він має мінімалістичний фасад, в тиньку розшитий прямокутниками. Його сходова клітка повністю освітлена вікнами-ілюмінаторами. Внутрішні інтер’єри – це латунні поручні у поєднанні з деревом і чорно-біла керамічна плитка на підлозі. Будинок зберігся в хорошому стані.

Власником будинку був інженер Єжи Кв’ятковські(Jerzy Kwiatkowski), проект будинку виконав архітектор Казімєж Янічек (Kazimierz Janiczek). Будинок звелив 1938 році.

На цій дільниці жило кілька відомих людей, серед яких знаменита родина галицьких інтелігентів Крушельницьких, яка стала символом українського розстріляного відродження. Ця родина об’єднувала навколо себе всю тогочасну інтелігенцію міжвоєнного Львова. В родинному будинку Крушельницьких збиралась вишукана публіка. Власне, я дізналась про цю дільницю від нащадка знаменитої родини – Лариси Крушельницької. Мені пощастило з нею познайомити і порозмовляти про її родинну віллу на вул. Ген. Грицая, 19. «Пригадую довжелезний балкон, такий же коридор, від якого на два боки розходились кімнати. Їх було багато, десять чи одинадцять(тепер помешкання розділене на кілька квартир)», – розповіла мені Лариса Крушельницька.

«Інтер’єр виглядав оригінально, але без надмірної розкоші… Стіни внизу(подібно як тепер роблять панель) були завішані не килимами, а двома рядами жовтого шовку, темнішого і яснішого, який укладався гірляндами і був викінчений чимось схожим на макраме. Все це добре гармоніювало з чорними меблями та інструментами….», – продовжувала пані Лариса. А в свої книзі спогадів “Рубали ліс” пані Лариса пише: “Дім на Кв’ятківці(вул. Грицая) був домом любові», – там не переводились гості… Не зважаючи на різні політичні погляди, вони мирно поміщались за різьбленим гуцульським столом у вітальні…Були серед них і політичні діячі – Кость Левицький та Михайло Рудницький, від Василя Стефаника і Василя Щурата до Миколи Колесси. Нечасті, але дуже цікаві були візити на Кв’ятківку Софії Яблонської, жінки мандрівнички, котра об’їздила весь світ”.

Родина Крушельницьких жила у віллі до 1934 року. Саме того року майже всі Крушельницькі виїхали до Радянської України в Харків і були вбиті радянською владою, врятувалась лише Лариса, яку потім вдалось повернути до Львова і її матір, яка через проблеми зі здоров’ям не поїхала в Харків. Більше про історію родини і моє інтерв’ю з Ларисою Крушельницькою читати тут. На фото нижче – родина Крушельницьких.

Щодо самого будинку на вул. Грицая, 19, то він був зданий експлуатацію в 1931, тобто родина прожила в ньому всього кілька років. Власником нерухомості був В.П Біжанський(W.P. Biżański), а проект виконував архітектор Аджей Шиманські (Andżej Szymański). Після 1934 будинок зазнав ще деяких добудов, оригінальний проект будинку, в якому, власне, мешкали Крушельниці – на фото нижче.

Крім вул. Ген. Грицая, багато функціоналістичної архітектури на сусідній вул. Коциловського. Своїми формами вражає будинок на вул. Коциловського, 9. Абсолютно оригінальний фасад з еркером в ламаних формах.

Сходовий марш в під’їзді теж виконаний доволі стрімко. Він доволі вузький, як для модерністичного будинку, але гостроту сходів згладжують майстерно спроектовані вигнуті перила з дерева та латуні.

Загалом, аби зрозуміти та оцінити архітектуру модернізму, потрібно придивлятись уважно до деталей, з яких виконаний інтер’єр чи елементи фасаду, матеріалів, що своїми якостями доповнюють архітектурну композицію чи форм, які творять контури того чи іншого будинку.

Текст та фото: Мирослава Ляхович, вперше опубліковано на www.photo-lviv.in.ua

Джерела і література:

www.lvivcenter.org
www.shron.chtyvo.org.ua
Лариса Крушельницька, книга «Рубали ліс», Астролябія: 2008
ДАЛО, справи: Фонд 1, опис 2, справа:1041. Фонд 2, опис 1, справа 1042. Фонд 2, опис 1, справа 1048. Фонд 2, опис 1, 1050.