Публікації

Житловий будинок номер 5 авторства одного з найвідоміших архітекторів львівського модернізму Фердинанда Каслера, вдало вписаний в старішу забудову вулиці.

Часто ми отримуємо інформацію про будинки з архіву, але буває, що люди самі пропонують розповісти про свої помешкання, і як цього разу – навіть стіни однієї з кам’яниць “говорять самі за себе”. Мова піде про три будинки на вулиці Вітовського: 26, 28 і 30, зведені в тридцятих роках в підніжжі місцевості Цитадель.

В місцевості Персенківка, тодішня вулиця Над яром, а тепер Енергетична, у 1928-1929 роках за проектом архітектора Владислава Клімчака, збудували 9 подібних триповерхових будинків з чотирисхильними дахами.

На вулиці Вітовського, яка в міжвоєнний період носила назву Пелчинська, одразу по-сусідству  розташовані кам’яниці трьох дуже відомих архітекторів львівського модернізму: Юзефа Авіна, Вавжинця Дайчака та Петра Тарнавецького.

На вулиці Антоновича(колишній Задвужанській) є кілька модерністичних будинків, проте, один привернув увагу найбільше. Мова йде про віллу за номером 109, чи не найстарішу у Львові в стилі функціоналізму.

На вулиці Бобанича (Короленка) є один ідеально вписаний в ландшафт будинок. Ця споруда в стилі ар деко – авторства відомого львівського архітектора Вавжинця Дайчака.

На вулиці Костя Левицького, 27 є будинок, який в народі називають будинок-метелик. Назва, очевидно, взялась від вигляду фасаду, адже еркер цього дому дійсно виглядає – як розправлені крила метелика.

Продовжуємо гуляти вулицею Івасюка. Це буде вже третя історія про дуже незвичайну частину міста. Цього разу почнемо з кінця, будинку номер 18.

В попередньому блозі я вже почала розповідати про вулицю Івасюка, колись Міхальського, яка переповнена історіями та цікавими, несподівано унікальними зразками архітектури модернізму. Цього разу піде мова ще про три будки, які розташовані по інший бік вулиці.

Вулиця В. Івасюка – досить непримітна і про неї не багато знайдеш інформації. Її точно немає в путівниках міста, але якщо тобі вдалось потрапити за брами будинків та ще й поговорити з мешканцями – опиняєшся в, здається, вже неіснуючому Львові.

Працюючи над проектом я часто стикаюсь з руйнуванням будинків чи неякісною реставрацією. Мешканці не знають і не хочуть знати – в яких вони будинках проживають і коли беруться щось ремонтувати, лише завдають шкоди споруді.

Історія кам’яниці за адресою вул. Академіка Гнатюка, 4 покрита туманом зі здогадів та “незрозумілостей”. Зведення та експлуатацію будинку супроводжували непорозуміння та суперечності.