Публікації Автор: Мирослава Ляхович

Експресіонізм чи простота, або якими були оселі трьох відомих архітекторів

На вулиці Вітовського, яка в міжвоєнний період носила назву Пелчинська, одразу по-сусідству  розташовані кам’яниці трьох дуже відомих архітекторів львівського модернізму: Юзефа АвінаВавжинця Дайчака та Петра Тарнавецького.

вул. Вітовського

Місце вони обрали невипадково: в той час дільниця стрімко розвивалась, на сусідній вулиці Обертинській(тепер Зарицьких) виростали цілі комплекси функціоналістичних будинків.  Думаю,  архітектори, які, власне, задавали тон містобудування того часу, із задоволенням спостерігали за розвитком архітектури, якою жили та надихались.

вул. Вітовського, 37

Починає ряд будинків власна оселя Юзефа Авіна, за номером 37. Кам’яницю звели у 1928 році за проектом Авіна. Тут також розміщувалось його проектне бюро. Фасад виглядає досить експресивно як на модернізм, бачимо тут багато декору. Вікна другого поверху обрамлені трикутними сандриками.

вул. Вітовського, 37

Прикрашають фасад дві невеликі алегоричні скульптури в стилі ар деко: “Фортуна” й “Архітектура” (з макетом будинку в рухах). Скоріш за все їхнім автором був Юзеф Стажинський, який також працював з Авіном в іншому проекті – зведенні корпусу медичного університету Collegium Pharmaceuticum.  Інші джерела повідомляють, що автором скульптур міг бути маловідомий скульптор Бернард Кобер.

вул. Вітовського, 37

Вхід до будинку починається з великої кованої брами, через яку заїжджав автомобіль архітектора. Далі був проїзд і гараж. Справа починався вихід до квартир.  Я заходжу всередну і на сходовій клітці чарівною випадковістю зустрічаю жінку, яка проживає в квартирі Юзефа Авіна. Каже, що знає, чия це квартира. Розповідає, що нічого автентичного там не залишилось, навіть вхідних дверей до квартири.

вул. Вітовського, 37вул. Вітовського, 37

“В радянські часи тут були комуналки. На кожному поверсі лише одна квартира по п’ять кімнат кожна. Їх всіх поділили між робітниками заводів. От днями остання комуналка буде виїжджати звідси”, – розповідає жінка.

вул. Вітовського, 37

І додає “Авін жив на четвертому поверсі. Інші поверхи він здавав в оренду. На партері були квартири для прислуги”. Я розглядаюсь навколо і бачу, що  під’їзд, справді,  не в найкращому стані. Ніде навіть автентичних дверей не залишилось, лише поручні з латуні на суцільно литому сходовому  марші.

вул. Вітовського, 39

Йду до наступного, 39-го будинку.  Його збудував у 1929-1930 році не менш відомий Важинець Дайчак.  Автор проекту Вищої школи зовнішньої торгівлі, нині — Львівська комерційна академія на вулиці Туган-Барановського, 10 та Дому францисканців. Польські джерела подають Дайчака також як власника цієї нерухомості.

вул. Вітовського, 39

Фасад має сірий гладкий тиньк. Ритміки надає асиметричне розташування вікон. Прямокутна форма вікон та столярка свідчать про впливи ар деко. Але вже в еркері дуже добре проглядається більш прогресивний стрім-лайн: тут і кутові вікна, і видовжені заокруглені балкони з щоглою-флагштоком. Еркер завершується трикутним балконом. Яскравості додає різнорідний слюдовий тиньк.

вул. Вітовського, 39вул. Вітовського, 39вул. Вітовського, 39

Заходячи всередину бачу, що стрім-лайнові мотиви продовжені в інтер’єрі  будинку. Чого лише вартий початок поручнів, який сугерує індустріальний мотив притаманний  тридцятим. Далі сходовий марш доволі простий: сходи в техніці лястрико(терраццо), майданчики викладені плиткою, поручні з гнутого дерева та металу.

вул. Вітовського, 39вул. Вітовського, 39вул. Вітовського, 39

Завершує ряд будинків творіння Петра Тарнавецького за номером 41. Кам’яниця також прилягає до сусідньої вулиці Болгарської. Джерела зазначають, що архітектор тут і проживав.

вул. Вітовського, 41

Зведений будинок в середині тридцятих. На фасаді все більше бачимо вплив функціоналізму: сіруватий слюдовий тиньк, прості форми, сегментація завдяки горизонтальним та вертикальним тягам, широкі прямокутні балкони.

вул. Вітовського, 41вул. Вітовського, 41вул. Вітовського, 41

На куті будинку височіє щогла-флагшток. Вікна оточені рустуванням. Над вхідним порталом розташований герб родини Тарнавецьких. Тут досі мешкають нащадки архітектора.

вул. Вітовського, 41

Дуже виразним є інтер’єр будинку. Заходячи до під’їзду, кидається в очі широкий сходовий марш квадратної форми. Кути балюстради згладжені та вигнуті по колу. Поручні з гнутого дерева повторюють стиль виконання суцільно литих сходів.

вул. Вітовського, 41вул. Вітовського, 41вул. Вітовського, 41вул. Вітовського, 41

На кожному майданчику між сходами розміщене вікно-ілюмінатор. Ймовірно, використовувалось як світловий ліхтар для туалетів чи спіжарок в квартирах.  В під’їзді ще збереглись двері до квартир покриті типовим для стилю шпоном.

вул. Вітовського, 41вул. Вітовського, 41вул. Вітовського, 41вул. Вітовського, 41

Балюстрада сходів створює чудову ритмічну перспективу з м’яким освітленням, особливо, коли дивишся згори вниз.

Джерела та література:

https://zbruc.eu/node/70099

http://jaroslawrokicki.com

Архітектура Львова: Час і стилі. XIII-XXI ст. Розділ Розділ VІІ. Архітектура міжвоєнного двадцятиліття (1919-1939), Ю. Богданова, упорядник і науковий редактор Ю. О. Бірюльов