Модернізм – це напрям в архітектурі, який повноцінно виник у світі одразу після Першої світової війни.
Модернізм поєднав безліч стилів, які часто переплітаються між собою. Одні з найвідоміших це : функціоналізм, стрімлайн, конструктивізм, експресіонізм, ар деко та багато інших. Модернізм називають і самостійним архітектурним стилем.
Часто модерністів не розуміли і не сприймали. Перешкод, а згодом переслідувань зазнали архітектори, які творили в тоталітарних державах, як Нацистська Німеччина чи Радянський Союз. Тим часом в міжвоєнний період інші держави, особливо, новоутворені як Польська республіка чи Чехословаччина, зробили цей архітектурний напрям основним у своїй державній політиці.
Львів і архітектура модернізму
У міжвоєнні десятиліття Львів, що був тоді в складі Другої Польської Республіки, став майданчиком для сміливих модерністичних проектів. Львівські архітектори підхопили напрям, який набирав популярності в «Новій Європі». Архітектори відмовились від пишних сецесійних проектів і почали будувати в простих, геометричних формах. Найбільше у Львові звели в стилі функціоналізму, але також будували і в інших модерністичних стилях. Львівський модернізм також отримав власні унікальні риси, через вкраплення етнічних мотивів та оригінальних дизайнерських рішень львівських архітекторів. Модерністичні споруди Львова мали особливі види тиньків та рустування ( елементи декорування в модернізмі), які не зустріти на подібних будинках інших європейських міст. Навіть всесвітній стиль ар деко мав тут свої особливості і називався “кришталковим стилем”.
Львів не був у складі Центрального промислового округу Польщі, де розподілялись найбільші державні інвестиції, тому місто не мало достатнього фінансування для реалізації великої кількості державних проектів, особливо житлових. За винятком кількох соціальних проектів, у Львові найчастіше можна зустріти житло для середнього та вищого класів. Фінансувались житлові проекти приватними власниками, великими компаніями, рідше трудовими кооперативами та державою.
Багаті львів’яни замовляли вілли і чиншові будинки у модному стилі. Найяскравіші – будинок нотаріальної контори на вул. Саксаганського, 6; житлові комплекси на вул. Дорошенка, 47-59; вул. Стрийській, 36-42; Київській, 24-28; вілли на вул. Галицької Армії (Глінки, 12); вул. Гіпсовій, 36Б; вул. Грицая, 4.
У Львові цілі вулиці, квартали та дільниці збудовані у стилі функціоналізму та інших модерністичних стилях. Серед них – вулиці Снопківська чи Конотопська, цілі квартали з вулицями Кубійовича, Тютюнників чи Ак. Павлова і Туган-Барановського. У Львові є чимало цілих дільниць, які запроектували в модерністичному напрямі: Кастелівка, Кв’ятківка, Залізна Вода, Професорська колонія, офіцерські колонії на вул. Черешневій та Одеській, кооператив «Власна стріха» та безліч інших.
В популярному напрямі зводили заклади освіти, будинки громадського дозвілля, офісні споруди, спортивну інфраструктуру та сакральні споруди. Це будинок Шпрехера, тепер Будинок Профспілок, Гімназія св. Урсули – тепер СЗШ №28, Академія міжнародної торгівлі, театр для єврейської громади (тепер Перший театр), церква Марії Остробрамської, тепер Покрови та багато інших.
Спадщина модернізму особливо цінна тим, що є втіленням епохи іновацій та встановлення сучасного світу. На жаль, архітектура і матеріальні артефакти модернізму у Львові – чи не єдині свідки того часу, так як майже 90% населення міста зникло під час та після подій Другої світової війни. Досліджуючи будинки та матеріальну спадщину ми увиразнюємо не лише архітектуру, але намагаємось прослідкувати долі людей, які були пов’язнані з цими будинками та стосунок сучасних мешканців до цієї архітектури.