Будинок Авіна: як місто “протестувало” проти єврейського сиротинця

Історія кам’яниці за адресою вул. Академіка Гнатюка, 4 покрита туманом зі здогадів та “незрозумілостей”, навіть зведення  будинку супроводжували непорозуміння та суперечності.

Кам’яницю звели між 1935 і 1938 роком за проектом відомого львівського архітектора Юзефа Авіна.
Будинок виконаний у чистих функціоналістичних формах.

Одразу відчувається німецька архітектурна школа, яка передбачала мінімалістичність та любила правельні геометричні форми фасадів.

Це невипадково, адже автор проекту мав диплом Мюнхенського технічного університету. Більше про Юзефа Авіна читати тут.

Будували кам’яницю за гроші фундації Леона Зільберштайна. Будинок планувався для бідних ноповносправних сиріт єврейського походження. Про це мала свідчити таблиця, яка згідно з проектом повинна була висіти на фасаді будинку.

Проте, до кінця невідомо, чому міська влада недоброзичливо сприйняла таку інвестицію. Згідно з офіційною версією – будинок був запроектований в занадто сучасних формах у порівнянні з розкішною старішою архітектурою сусідніх будинків, та ще й в самому серці міста.

В контексті кінця тридцятих і вже зведеної у Львові чималої кількості подібних модерністських проектів, такі зауваження звучали доволі дивно, адже суспільство вже встигло звикнути до нової архітектури. Хто зна, можливо, причиною чвар також було майбутнє призначення будинку… Адже під кінець тридцятих років в тодішній Польщі зростали антисемітські настрої.

Отож між Авіном, міською владою та мешканцями сусідніх фешенебельних кам’яниць відбувалась справжня війна на папері. До міської управи надійшло чимало скарг і протестних листів щодо зведення цього будинку.

В цій запеклій суперечці архітектор приводив приклади модерністичної архітектури в інших європейських містах. Всі інновації, якими тоді почав захоплюватись весь світ: стрічкові і наріжні вікна, заокруглені наріжні вікна, висунутий і навислий над партером еркер. Всі ці модерністичні форми критикували міські чиновники та містяни.

Довга суперечка і невизначеність з одним із найбільших проектів життя підриває здоров’я Юзефа Авіна, а через кілька років один з найталановитіших архітекторів Львова загине в Янівському концтаборі.

Щодо фундації Зільберштайна, то вона  так і не отримала дозволу від місцевої влади на те, щоб в новозбудованій  кам’яниці розмістили сиріт, тому будинок продали, що одразу розв’язало всі проблеми і суперечки.

Згодом будинок вирішили використовувати як житловий і здавати в оренду, але на кам’яниці до сьогодні залишився слід від запроектованої таблиці незреалізованого сиротинця. Слід додати, власниками квартир і мешканцями цього будинку були здебільшого євреї.

Мені вдалось познайомитись з мешканкою будинку пані Оксаною, фотографуючи під’їзд. Вона розповіла, що на кожен поверх було по дві великі квартири, що, зрещтою, підтверджують поверхові плани. Вже за радянської влади ці помешкання поділили.

Досліджуючи будинок, на підлозі знаходжу маркування з двома великими буквами D i L. Скоріш за все – назва виробника плитки, адже подібні знаки є на плитці в інших будинках. Зважаючи, на зірку Давида біля букв, виробник був єврейського походження.

Сьогодні будинок Авіна переживає не найкращі часи. Бачимо як осипається тиньк на фасаді. Декотрі власники квартир позбулись оригінальної столярки вікон. В під’їзді руйнуються сходи, зникають дерев’яні поручні. Не всі місцеві мешканці зацікавлені в збереженні ні стилю, ні історії будинку. Тепер будинок Авіна можуть знищити не суперечки, а байдужість.

Джерела і література:

«Lwów: Miasto, architektura, modernizm». Pod redakcją Bogdana Cherkesa i Andrzeja Szczerskiego. Розділ: «Osiedlia, kamienicy i mieszkania nowoczesnego Lwowa», Julia Bogdanova.

ДАЛО( Державний архів львівської області), Фонд 2, Опис 1, Справа 2690

Оксана Д., персональна комунікація, жовтень, 2017