Зблизька на меблі ар деко з засновником першої львівської галереї сучасного мистецтва
В цьому матеріалі ми не покажемо вам екстер’єр будинку, адже він не має стосунку до архітектури міжвоєнних десятиліть, зате разом детально подивимось на меблі стилю ар деко, якими користувались в 20-30-их роках минулого століття.
До себе в помешкання нас запросив Георгій Косаван, куратор культової виставки «Дефлорація», власник і засновник першої львівської галереї сучасного мистецтва «Три крапки». Квартира в будинку з радянської епохи, проте Георгій обставив її меблями ар деко.
“Меблі дуже підходять до цього помешкання.Тут висота стелі дещо менша, ніж прийнято в модерністських домах, проте достатня, аби ці меблі добре вписувались в інтер’єр. Ар деко пасує моїй квартирі. Те, що потрібно”, – каже Георгій.
“В кінці 80-их на початку 90-их, коли активно почали продавати меблі, я зрозумів, що часто “кітчок”, оці рокошечки, барокошечки користуються неабияким попитом і коштують грубі гроші, а хороші меблі не знаходять поціновувачів. Я ж скуповував ар деко. Тоді вони … ну нічого не коштували, взагалі…Таке супер-пупер ар деко. В мене в квартирі таке суто львівське ар деко, думаю, ці меблі всі робились тут, у Львові, принаймні не знаю, щоб тут щось було привезене із за кордону,”- згадує Георгій.
“Бачте, в мене ось весь хол і коридор обставлений. Я цей інтер’єр збирав частинами. Допустимо, стільчики від іншого комплекту, обшивка нова. Вони просто сюди підходять по стилю і по малюнку шпону. Стіл добре комбінується з цими стільцями”, – показує на стіл. Стіл типовий для цього часу, круглий з гнутими перехресними ніжками.
“А це називають комод Дессау”, – говорить власник. Стає зрозуміло, що комод назвали на честь німецького міста, де діяла всесвітньо відома школа дизайну та архітектури – Баугауз. Поряд з ним – шафа-буфет, на якій стоїть настільна лампа з хромованого металу стрімлайнових форм технічного прогресу.
Зліва від комода-дессау – сервант з оригінальним шклінням, де зберігається столове приладдя. В іншому кінці холу бачимо столик-підставку. Міг використовуватись для книг. Зараз на ньому – скульптура відомого львівського митця Олега Капустяка. Йдемо далі в коридор: “В коридорі маємо ще таку шафку-комод – маємо її для взуття, адже всередині широкі та зручні полиці, а збоку полички підходять для засобі чистки взуття”.
Пан Георгій заводить мене ще одну кімнату, де книжкова шафа, яка одночасно слугує шафою для одягу. Також поряд – нічний столик, який переростає у лампу, плафон не зберігся.
Всі ці меблі об’єднують не лише узори на шпоні, але й плавність і вигнутість ліній, що творили єдине ціле з архітектурою модернізму, з її кулястими, хвилястими формами інтер’єрів та фасадів.
Як пишуть в передмові до одного з номерів польського часопису про побут та архітектуру “Аркади” ( Arkady), за травень 1935 року : “Вже давно зрозуміло, що творіння мистецтва з тих предметів, які на кожному кроці потрібні людині, не тільки помножує радість життя, але викликає великий інтерес з утилітарного точки зору”.
Джерела та література:
Георгій Косаван, персональна комуніцкація, липень 2020
Arkady, Mai, 1935
