Блог Автор: Мирослава Ляхович

Житловий комплекс від краківського архітектора, або де у Львові вулиця-сад

В місцевості Персенківка, тодішня вулиця Над яром, а тепер Енергетична, у 1928-1929 роках за проектом відомого краківського архітектора Вацлава Новаковського, випускника Львівської Політехніки, збудували 9 подібних триповерхових будинків з чотирисхильними дахами. Ця житлова дільниця отримала назву “Власна стріха”.

вул. Енергетична

Будинки “Власної стріхи” по периметру оздоблені клінкерною цеглою. Клінкерне облицювання мають тяги на фасаді, вхідні портали та вікна. Фасади будинків сегментовані красивими карнизами.

вул. Енергетична

Об’єм будинків розділений на кілька частин. На багатьох  з фасадів виступають трикутні еркери. Любов до гострих кутів як раз проявляється в міжчассі архітектури ар деко та функціоналізму (де вже почали плавно скруглювати всі кути), дивлячись на такі трикутні еркери можна одразу здогадатись, що будинок проектували на зламі 20-30 років.

вул. Енергетичнавул. Енергетичнавул. Енергетична

Фасад членований горизонтальними тягами. Багато де ще зберігся оригінальний тиньк і навіть дах. Власне, ця червона дахівка – посилання до дворкового стилю ( модерністичний стиль, імітує еклектичні вілли), в якому теж зводили будинки в цей час. У дворковому стилі збудована низка вілл на сусідній вулиці Панаса Мирного.

вул. Енергетичнавул. Енергетичнавул. Енергетична

На кожному будинку присутній орнамент з трикутників та ромбів, чи то у фасаді, столярці вхідних брам чи виконанні балконів. Такі елементи нагадують нам форми ар деко,власне, його львівського варіанту – кришталкового стилю. В стилістиці ар деко також виконані вікна – видовженої геометричної форми з сегментованими шибами.

вул. Енергетичнавул. Енергетичнавул. Енергетичнавул. Енергетична

Кожен будинок має вікна на кут з простінками. Де-не-де збереглись оригінальні решітки для квітів.

вул. Енергетичнавул. Енергетичнавул. Енергетична

Вся забудова відсунута від червоної лінії. Навколо будинку архітектор запланував цілі сади та палісадники, які розмежовують будинки та відділяють від вулиці. Житлова архітектура міжвоєнного модернізму дуже багато значення надавала здоровому способу життя та відпочинку, а також близькості до природи. Людина, живучи в місті, мала свій невеликий сад, а якщо не сад, то хоча б палісадник, невелику зелену зону перед помешканням.

вул. Енергетичнавул. Енергетичнавул. Енергетичнавул. Енергетична

Інтер’єри сходових кліток дуже прості, проте планування квартир знову ж таки нагадує про увагу до особистого простору в модерністичній архітектурі. Широкі коридори, роздільні кімнати та просторі кухні.

вул. Енергетичнавул. Енергетичнавул. Енергетичнавул. Енергетична

Я познайомилась з  пані, яка проживає в цьому житловому комплексі, і вона провела мене до однієї з сусідніх квартир, яка зараз на продажі. На жаль, власник квартири не тримав її в належному стані, також в помешканні практично не залишилось автентики, хіба що двері між кімнатами та віконна столярка.

вул. Енергетичнавул. Енергетичнавул. Енергетична

Жінка розповіла, що її родина проживає тут з 1944 року. Сюди з сім’єю посилився її дідусь, корінний львів’янин, якому дали роботу на електростанції (Персенківка). Багато сусідів теж були працівниками тієї ж електростанції. Каже, що в міжвоєнний час в цих оселях проживало багато польських військових. По приходу радянської окупації – з квартир зробили комуналки.

вул. Енергетична

“Жили великим колгоспом. Нічого в цих квартирах рідного не залишилось. Більшість – це ж новоприбулі були… Мало хто цінував чуже майно…”

вул. Енергетична

Розказує про спогади своєї прабабці, яка пам’ятає, що одразу по війні тут біля будинків, якісь військовополонені копали теплотрасу, адже будинок не мав централізованого опалення. Власне, у кожному будинку була запроектована своя котельня в підвалі. На даху розміщувалась пральня та сушарня. Зараз люди всюди зробили квартири і де пральня була, і де котельня, навіть в підвалах, каже жінка.

В блозі використана інформація з  «Osiedlia, kamienicy i mieszkania nowoczesnego Lwowa», Julia Bogdanova, «Architektura mieszkaniowa», Jakub Lewicki, книжка «Lwów: Miasto, architektura, modernizm». Pod redakcją Bogdana Cherkesa i Andrzeja Szczerskiego