Можливо, ви б і не знали про цю споруду, заховану в дворі між будинків, якби не ходили б туди на дитячі вистави або ввечері на дорослі. Піднімаючись по сходах, помічали круглі вікна-ілюмінатори, сидячи на балконі, рустовані тяги на стелі, ви задумувались – з якого року цей театр? Для кого він будувався? Які п’єси мали б поставити та чи поставили на цій сцені?
Колишній Театр юного глядача, тепер «Перший театр» захований серед старішої забудови, на вулиці Гнатюка, 11. Він дійсно був перший в стилі функціоналізму у Львові, але й останній.
На початку 20-го століття єврейський театр розташовувся в класицистичній кам’яниці поряд, а в дворі був літній павільйон для вистав «Буда».
Один із тогочасних акторів, що завітав до міста, згадував: «Після численних розпитувань я нарешті знайшов театр, але не міг повірити, що він розташований всередині двору. Ніколи б сам не здогадався, що тут міг бути театр, адже до цього не бачив нічого подібного».
В середині тридцятих через вимоги міської влади власники театру провели реконструкцію простору. Тоді цією ділянкою та старішим будинком поряд( через яку здійснили прохід до театру)володів підприємець Маврицій Вурм, а директором Львівського єврейського театру офіційно був Маурицій Гімпель, за освітою лікар, хоча фактично всіма справами заправляла його дружина, акторка єврейського театру Мальвіна(Амалія) Йолес-Гімпель.
Проекти замовили архітекторам Владиславу Бляму та Даніелю Кальмусу, будувати вирішили за проектом останнього.
Був кінець літа 1939 року. З дня на день театр вже мав бути готовим. Маурицій та Мальвіна Гімпель запропонували відомому актору та режисеру Йонашу Туркову сформувати трупу і відкрити новий театральний сезон історичною п’єсою за твором Самюеля Шпунда «Бней хурін» («Сини свободи»). 31 серпня подружжя підписало з режисером контракт, а 1-го вересня почалась Друга світова війна.
З 1944 року в приміщенні театру почав діяти Театр юного глядача, згодом перейменований на Перший академічний театр дітей та юнацтва.
Архітектурне вирішення театру повністю витримане в дусі стилю: кожен елемент фасаду чи інтер’єрів фукнціональний та естетичний водночас. Кальмус максимально ефективно використав невелику кількість місця в дворі.
На фасаді по вертикалі запроектовані два великих вікна-ілюмінатори, що освітлюють сходовий марш, який веде на балкон театру. Архітектор також використав стрічкові вікна з простінками, вони освітлюють холи на другому поверсі.
Вхідний портал сегментований рустованими колонами. Збереглись ще оригінальні вхідні двері.
Коли заходимо всередину, потрапляємо в просторий тамбур, з якого відкривається перспективний вигляд на основний сходовий марш.
На жаль, в головному холі вже замінена підлога, проте бічними коридорами ще можна пройтись оригінальною чорно-білою асфальтною плиткою.
Театральний зал лаконічний з плавними гнутими лініями балкону. Стеля оздоблена рустованими тягами, які завершуються карнизом над сценою.
Театр наразі потребує реконструкції. Хочеться, щоб проектанти підійшли до цього грамотно, з повагою до стилю будинку.
Джерела:
http://berkovich-zametki.com/2012/Starina/Nomer4/Gelston1.php
https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/?ci_objectid=2595
