Перший модерністичний, або нова єврейська сцена, котрій не судилось бути
Можливо ви б і не знали про цю споруду, якби не ходили б туди на дитячі вистави або ввечері на дорослі. Піднімаючись по сходах помічали круглі вікна ілюмінатори, сидячи на балконах – рустовані тяги на стелі, ви задумувались з якого року цей театр? Для кого він будувався? Які п’єси мали б поставити та чи поставили на цій сцені?
![вул. Гнатюка, 11](https://modernism.lviv-online.com/wp-content/uploads/2019/12/Hnatiuka-11-21.jpg)
Можливо, ви б і не знали про цю споруду, заховану в дворі між будинків, якби не ходили б туди на дитячі вистави або ввечері – на дорослі. Піднімаючись по сходах театру ви могли помітити круглі вікна-ілюмінатори, а сидячи на балконі – рустовані тяги на стелі. Чи задумувались ви тоді – з якого року цей театр? Для кого він будувався? Які п’єси мали б поставити та чи поставили на цій сцені?
![вул. Гнатюка, 11](https://modernism.lviv-online.com/wp-content/uploads/2019/12/Hnatiuka-11-3-1-740x493.jpg)
Отож, колишній радянський Театр юного глядача, тепер «Перший театр» міститься серед старішої забудови, на вулиці Гнатюка, 11. Саме в міжвоєнний період у Львові він дійсно був першим в стилі функціоналізму, але й останнім. В ті часи театр належав єврейській громаді міста. На фото можна побачити креслення функціоналістського приміщення театру та напис “Єврейський театр”.
Проте історія самого єврейського театру у Львові почалась раніше його функціоналістичного приміщення. На початку 20-го століття цей театр розташовувся в класицистичній кам’яниці, що стоїть попереду пізніше збудованого функціоналістського. Позаду кам’яниці – двір, де на той час був літній павільйон для вистав «Буда», і на місці якого в тридцятих виріс новий будинок.
Один із тогочасних акторів, що завітав до міста, цікаво описує , власне, цей літній павільйон і його розташування: «Після численних розпитувань я нарешті знайшов театр, але не міг повірити, що він розташований всередині двору. Ніколи б сам не здогадався, що тут міг бути театр, адже до цього не бачив нічого подібного». Таким же захованим простором виглядала і фукнціоналістська споруда театру вже для людей в міжвоєнний період.
Чому ж, власне, літній павільйон вирішили перебудувати? В середині тридцятих через вимоги міської влади власники театру провели реконструкцію простору. Тоді цією ділянкою та старішим будинком поряд( через яку здійснили прохід до нового театру)володів підприємець Маврицій Вурм, а директором Львівського єврейського театру офіційно був Маурицій Гімпель, за освітою лікар, хоча фактично всіма справами заправляла його дружина, акторка єврейського театру Мальвіна(Амалія) Йолес-Гімпель.
Власники замовили проект нового будинку архітекторам Владиславу Бляйму та Даніелю Кальмусу, споруджувати, зрештою, вирішили за проектом останнього. Розпочали будівництво в 1938 році, в кінці літа 1939 року мали здати в експлуатацію, а з осені мав би стартувати театральний сезон. Готуючись до відкриття нової сцени Маурицій та Мальвіна Гімпель запропонували відомому актору та режисеру Йонашу Туркову сформувати трупу і відкрити новий сезон історичною п’єсою за твором Самюеля Шпунда «Бней хурін» («Сини свободи»). 31 серпня подружжя підписало з режисером контракт, а 1-го вересня почалась Друга світова війна…
Після війни, з 1944 року в приміщенні театру почав діяти Театр юного глядача, згодом перейменований на Перший академічний театр дітей та юнацтва.
Тепер давайте глянемо детальніше на архітектурне вирішення театру, яке повністю витримане в дусі стилю: кожен елемент фасаду чи інтер’єрів фукнціональний та естетичний водночас.
Ось на фасаді по вертикалі запроектовані два великих вікна-ілюмінатори, що освітлюють сходовий марш, який веде на балкон театру. Архітектор також використав стрічкові вікна з простінками, вони освітлюють холи на другому поверсі.
![вул. Гнатюка, 11](https://modernism.lviv-online.com/wp-content/uploads/2019/12/Hnatiuka-11-20-493x740.jpg)
![вул. Гнатюка, 11](https://modernism.lviv-online.com/wp-content/uploads/2019/12/Hnatiuka-11-19-493x740.jpg)
Якщо глянемо на вхідний портал, то він сегментований рустованими колонами, а по-між колон бачимо оригінальні вхідні двері.
Коли заходимо всередину, потрапляємо в просторий тамбур, з якого відкривається перспективний вигляд на головний хол та основний сходовий марш.
На жаль, в головному холі вже замінена підлога, проте бічними коридорами ще можна пройтись по оригінальній чорно-білій асфальтній плитці.
Далі йдемо йдемо в зал, де розташована сцена. Він лаконічний з плавними гнутими лініями балкону. Стеля оздоблена рустованими тягами, які завершуються карнизом над сценою.
Як ми бачимо в театрі збереглось чимало автентики, яка потребує грамотної реставрації, адже стан екстер’єру та інтер’єру по-декуди незавдовільний. Як видно на фото фасаду, що напочатку статті – фасад осипається, а з фото інтер’єрів можна побачити, що вони потребують належного догляду та оновлення.
Джерела та література:
http://berkovich-zametki.com/2012/Starina/Nomer4/Gelston1.php
https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/?ci_objectid=2595
![Розгорнути](https://modernism.lviv-online.com/wp-content/themes/modernism-zmin/images/mor-roz.png)
Інші публікації
Last works of Lviv Jewish architects: Luxury Modernism at Doroshenka Street
The modernist apartment blocks of the 1920s and 1930s must have looked incredible to city dwellers of that time, with their beautiful wavy shapes, shiny facades, porthole windows, and fancy walls concealing the latest innovations in household appliances.
Проект «Львів. Архітектура модернізму» починає співпрацю з Фундацією ЗМІН
Головною ціллю кооперації проекту «Львів. Архітектура модернізму» з Фундацією ЗМІН є напрацювання сталого партнерства з метою розвитку та підтримки дослідження та документації архітектури модернізму. Серед перших кроків такої кооперації буде розробка нового сайту проєкту та створення англомовної версії сайту за підтримки Фундації.
A modernist dwelling for all: social housing at Hrekova Street
Historically, Lviv has very few working-class municipal housing blocks from the era. In order to digitally preserve this scarce and precious heritage, we have focused on a specific block at 8 Hrekova Street. This building is a testament to successful social housing initiatives undertaken by the municipal authorities in the industrial region of Pidzamche.
Saving Objects and Stories of the Modernist Period in Ukraine. Digital preservation of modernism
This initiative sets out to document the heritage of interwar modernist architecture in Lviv, Ukraine, which is threatened not just by the war but by neglect. It combines research and teaching activities, supported by international partners, and financed by ETH (Zurich, Switzerland). The project aims to open to the international public the most prominent examples of Lviv’s modernist architecture.This text opens a series of publications dedicated to the initiative.
Незбудований костел Св. Вінсента де Поля у 3D візуалізації (відео)
Проект костел Св. Вінсента де Поля (Отців місіонерів) виконав львівський архітектор Тадеуш Теодорович-Тодоровський у 1937 році. Він мав розташовуватись між сучасними вулицями Стуса та Свєнціцького.