Публікації

На вулиці Антоновича(колишній Задвужанській) є кілька модерністичних будинків, проте, один привернув увагу найбільше. Мова йде про віллу за номером 109, чи не найстарішу у Львові в стилі функціоналізму. Будинок звели у 1929-му році. Згідно з архівними даними власницями нерухомості були Стефанія та Софія Герлабек. Польські джерела вказують, що будинок належав до будівничого на ім’я Стефан […]

На вулиці Бобанича (Короленка) є один ідеально вписаний в ландшафт будинок. Ця споруда в стилі ар деко – авторства відомого львівського архітектора Вавжинця Дайчака. Будинок звели у 1932-1934 роках.  Це був публічний осередок францисканців( який діяв при монастирі францисканців на однойменній вулиці). Сюди приходили дивитись вистави на релігійну тематику. Тут працював кінотеатр Рах (що з […]

Блог присвячується моєму улюбленому архітектору Фердинанду Каслеру, який загинув під час німецької окупації за невідомих обставин. На вулиці Костя Левицького, 27 є будинок, який в народі називають будинок-метелик. Назва, очевидно, взялась від вигляду фасаду, адже еркер цього дому дійсно виглядає – як розправлені крила метелика. Як раз архітектурні форми і матеріали допомагають більше дізнатись про […]

Продовжуємо гуляти вулицею Івасюка. Це буде вже третя історія про дуже незвичайну частину міста. Цього разу почнемо з кінця, будинку номер 18. Читати попередні “Історії з вул. Івасюка: квартира, яка врятувала життя”, “Історії з вул. Івасюка: Помешкання реставраторів” Це чиншовий будинок, зведений десь  в середині 30 років. Дуже просто виконаний екстер’єр, розшитий горизонтальними та вертикальними […]

В попередньому блозі я вже почала розповідати про вулицю Івасюка, колись Міхальського, яка переповнена історіями та цікавими, несподівано унікальними зразками архітектури модернізму. Цього разу піде мова ще про три будки, які розташовані по інший бік вулиці. Номер дев’ятий, до якого вже примкнула радянська забудова – дуже простих форм. Прошитий горизонтальними тягами, які сегментують будинок. Віконна […]

Вулиця В. Івасюка – досить непримітна і про неї не багато знайдеш інформації. Її точно немає в путівниках міста, але якщо тобі вдалось потрапити за брами будинків та ще й поговорити з мешканцями – опиняєшся в, здається, вже неіснуючому Львові. Виявляється, на цій зовсім нікому невідомій вулиці проживають ще давні покоління львів’ян, які можуть розказати […]

Під час роботи над проектом я стикаюсь з руйнуванням будинків чи неякісною реставрацією. Часто мешканці не знають і не хочуть знати – в якому будинку вони проживають і коли беруться щось ремонтувати, лише завдають шкоди споруді. Але сьогодні як раз не про погане

Історія кам’яниці за адресою вул. Академіка Гнатюка, 4 покрита туманом зі здогадів та “незрозумілостей”. Зведення та експлуатацію будинку супроводжували непорозуміння та суперечності.

Історична місцевість Кастелівка(дільниця між сучасними вулицями Генерала Чупринки, Горбачевського, Кастелівка та Ак. Сахарова) стала будівельним майданчиком для львівських архітекторів ще до Першої світової війни.

В кінці давньої вулиці Сакраменток, а тепер за адресою Туган-Барановського, 36, розташований дуже важливий будинок для архітектури львівського модернізму.

На початку вулиці Зеленої стоїть великий сірий будинок. Мало хто звертає на нього увагу, а хтось навіть може сплутати з радянською забудовою. Зараз тут розміщується обласна санепідеміологічна станція та факультет мікробіології. Трохи більш заглиблені в тему люди знають, що це ще довоєнний будинок і називався він в народі Інститут Вайгля

При зведенні будинків модерністи думали не лише про архітектурну композицію, але про мікроклімат, який буде оточувати майбутній проект. Архітекторам функціоналізму було важливо, аби їхні будинки отримали не лише комфортне планування і красиві форми, але й зручну та приємну територію довкола, тому для проектів, особливо квартальної забудови, обирались зелені райони міста, часто біля паркових зон