Вулиця В. Івасюка – досить непримітна, про неї не багато знайдеш інформації, її точно немає в путівниках міста, але якщо тобі вдалось потрапити за брами будинків та ще й поговорити з мешканцями – опиняєшся в, здається, вже неіснуючому Львові. Виявляється, на цій зовсім нікому невідомій вулиці проживають ще давні покоління львів’ян, які можуть розказати про …
Продовжити читання “Історії з вул. Івасюка: Помешкання реставраторів”
Під час роботи над проектом я стикаюсь з руйнуванням будинків чи неякісною реставрацією. Часто мешканці не знають і не хочуть знати – в якому будинку вони проживають і коли беруться щось ремонтувати, лише завдають шкоди споруді. Але сьогодні як раз не про погане
Історія кам’яниці за адресою вул. Академіка Гнатюка, 4 покрита туманом зі здогадів та “незрозумілостей”. Зведення та експлуатацію будинку супроводжували непорозуміння та суперечності.
Історична місцевість Кастелівка(дільниця між сучасними вулицями Генерала Чупринки, Горбачевського, Кастелівка та Ак. Сахарова) стала будівельним майданчиком для львівських архітекторів ще до Першої світової війни.
В кінці давньої вулиці Сакраменток, а тепер за адресою Туган-Барановського, 36, розташований дуже важливий будинок для архітектури львівського модернізму.
На початку вулиці Зеленої стоїть великий сірий будинок. Мало хто звертає на нього увагу, а хтось навіть може сплутати з радянською забудовою. Зараз тут розміщується обласна санепідеміологічна станція та факультет мікробіології. Трохи більш заглиблені в тему люди знають, що це ще довоєнний будинок і називався він в народі Інститут Вайгля
При зведенні будинків модерністи думали не лише про архітектурну композицію, але про мікроклімат, який буде оточувати майбутній проект. Архітекторам функціоналізму було важливо, аби їхні будинки отримали не лише комфортне планування і красиві форми, але й зручну та приємну територію довкола, тому для проектів, особливо квартальної забудови, обирались зелені райони міста, часто біля паркових зон
У Львові чимало вулиць і навіть цілих дільниць, забудованих у функціоналістичному стилі. Серед таких – вулиця Лижв’ярська. ЇЇ ви не знайдете в найвідоміших статтях про так звані «львівські люкси» і не побачите на гугл-карті функціоналістичних вілл. Вуличка сховалась між двома парками Культури та Стрийським, і простягається паралельно однойменній до парку вулиці
«Місце прогульок від 1830-х pоків. Львів’яни мандрували туди не раз раненько із дітьми й харчами, клалися таборами по полянах у лісі й верталися пізнім вечором до міста», – пише історик Іван Крип’якевич про одну з майбутніх найкрасивіших дільниць Львова
Серед розмаїття сецесійних та бароково-ренесансних будівель у Львові мало кому впадають в око просто збудовані, сірі або жовтуваті будинки правильної форми і без надлишку декорування. Часто вони як вкраплення поміж неоготичних та сецесійних фасадів, але є у Львові цілі вулиці, забудовані цими скромними, але такими вишуканими житловими комплексами та окремими віллами
На пагорбі, наче, на острові, повністю оточеному старою залізничною лінією Личаків-Підзамче знаходиться дуже незвичайна міжвоєнна житлова колонія. Чому ж в доволі важкодоступному місці, до якого складно було підводити побутові комунікації, в кільці залізничної колії, що, очевидно, не забезпечувало району затишної тиші, відомі львівські архітектори вирішили запроектувати житловий масив. Будівництво розпочалось у 1935 році
