Тадеуш Врубель

Архітектор, народився у 1886 році. Викладач, представник львівської архітектурної школи міжвоєнного періоду. Один із співзасновників Вроцлавської політехніки. Викладав у львівській Художньо-промисловій школі (1913—1914). До 1914 року залишався працювати асистентом на кафедрі будівництва шляхів і залізниць. Врубель працював до 1924 року асистентом на кафедрі утилітарного будівництва Львівської політехніки, а пізніше, до 1928 року — конструктором на тій же кафедрі. Того ж 1928 року спільно з Леопольдом Карасінським відкрив власне архітектурне бюро у Львові. У 1929—1930 роках викладає будівельні норми на інженерно-архітектурному відділі. 1924 року отримав стипендію для навчання у Парижі. Подорожував Італією, Австрією, Німеччиною, Швецією. 1939 року очолив кафедру містобудування у Львівській політехніці. Під час німецької окупації, після відкриття в політехніці вищих технічних курсів, викладав містобудування, паралельно працював консультантом у справах будівництва. У жовтні 1945 виїхав до Вроцлава, де взяв участь у створенні Вроцлавської політехніки, працював у відділі сухопутного будівництва. Після заснування відділу архітектури і будівництва, став його першим деканом. Здобув статус професора надзвичайного (1948), і створив кафедру урбаністики. 1950 року був президентом вроцлавського відділення Товариства польських урбаністів. Помер у Вроцлаві 18 листопада 1974 року, похований у Варшаві.

Реалізовані модерністські проекти у Львові:

• головний павільйон «Східних торгів» (тепер Стрийський парк) у співавторстві з Іваном Багенським, Броніславом Віктором, і Вітольдом Бладою). Павільйон «Scarotti» (1925).
• Житловий будинок на вулиці Городоцькій, 33 у стилі ар деко, 1923.
• Школа № 58 на проспекті Чорновола, 6, 1928—1929 роки.
• Житлові будинки  на вулиці Тарнавського, 36-38 , 1930 рік.
• Віллова забудова . «Професорської колонії», 1930-ті, спільно з Леопольдом Карасінським, Максиміліаном Кочуром.
• Будівля нинішньої середньої школи № 28 на вул. Архипенка, 28 (1932, друга адреса — Тютюнників, 2). Фасад прикрашали декоративні панно Казимира Пьотровича в техніці сграфіто (не збережені).^[18]
• Забудова дільниці  «Новий Львів» , 1932—1935, у співавторстві.
• Будинок Управління міських електричних закладів Львова у стилі функціоналізму. Нині Обласне управління СБУ на вул. Вітовського, 55 1935—1936, співавтори Леопольд Карасінський, Оттон Федак. 
• Колишній Будинок лікарів на вулиці Конопницької, 1935—1937, співавтор Леопольд Карасінський).
• Нинішній палац культури імені Гната Хоткевича у стилі функціоналізму на вулиці Кушевича, 1, 1933—1938, співавтор Леопольд Карасінський.
• Аптека на нинішній вулиці Свєнціцького, 5 у стилі функціоналізму , 1939.
• Житловий будинок на вул. Княжій, 16
• Житловий будинок на вул. Франка, 148

Джерела:

Archiwum Tadeusza Baruckiego; Architekci polscy o architekturze 1909-2009