Костел Марії Остробрамської – один з найважливіших сакральних проектів міжвоєнного десятиліття у Львові. Костел мав символізувати успішну оборону Львова від більшовицького наступу 1920 року. Тому розташування святині вибрано не випадково – на в’їзді до міста зі східного боку, де власне був наступ радянських військ. До реалізації обрали проект Тадеуша Обмінського. Будову почали в 1931 році. …
Продовжити читання “Костел Марії Остробрамської/ Церква Покрови на вул. Личаківській, 175”
Клуб працівників комунальних служб мав задовільнити всі культурні та розважальні потреби робітників. «Красивий сучасний будинок», як писала тогочасна преса, постане на вимоги спілки «Дім комунальних працівників». Після численних страйків робітників, які були, серед іншого, і про можливість мати власний клуб, магістрат купив площу на вулиці Кушевича. Гроші на будівництво –були відрахування із зарплат працівників. Кожен і кожна віддавали на клуб 1% від своєї зарплати. Громада також долучалась до зведення будинку у вільний від основної роботи час.
Вулиця Княжа, що з’єднує Кривоноса і парк Високий замок, виглядає цілком сецесійною, якби не останній, 16-ий номер, який буквально вріс в гору своєю правою частиною. Хоч за мальовничістю він не кардинально відрізняється від сусідніх, але химерні, вільно зінтерпретовані форми путті, що підтримують еркер та кришталкові орнаменти, говорять про ар деко.
Триповерховий житловий будинок. Розташований розі вулиць Ліста та Вороного. Вхідна брама незбережена. Вхід акцентований півкруглою пілястрою. Збоку розташовані два вікна-ілюмінатори, що освітлюють сходовий марш. На фасаді – оригінальний слюдовий тиньк матових сіро-коричневих відтінків. З обидвох боків основну площину фасаду розшивають горизонтальні та вертиканльні тяги. У вікнах ще стоїть оригінальна столярка. Наріжна частина будинку, окрім кутових …
Трохи більше року тому я розповідала про Олександра Одуху, який вирішив власними силами реставрувати своє помешкання. Більше читати тут. Після того, як Саша попрацював у себе в квартирі, він планував взятись за під’їзд. Власне, перше, що чоловік хотів зробити – це відновити оригінальну вхідну браму до будинку, яку давно викинули. Звісно, ніхто не пам’ятав, як …
Продовжити читання “Врятувати свій будинок: Продовження історії”
Триповерховий житловий будинок, запроектований як чиншовий. Вдало поміщений у горбистий ландшафт: розташований на підйомі, фасад майже непомітним згином ділиться на дві половини. Таким чином об’єкт акуратно “втискається” у поворот вулиці. Завдяки цьому прийому, якщо стати близько до будинку, складається враження, що він розкривається мов книжка. Особливо добре це видно, якщо акцентувати свою увагу на вікнах. …
Житловий будинок за адресою вул. Самчука, 3, ймовірно, призначався для проживання однієї-двох сімей. Зведений в першій половині 30-их років, стиль – функціоналізм, модернізм. За радянської влади власників репресували, майно перейшло у власність міста, згодом будинок здали в оренду працівникам підприємства “Львів прилад”. На цей час мешканці приватизували свої квартири. Фасад будинку отинькований(тиньк проглядається крізь пізніше …
Житловий будинок, триповерховий, запроектований як чиншовий. Розташований на вулиці Россі, 3 в місцевості Цетнерівка (бічна вул. Личаківської). За словами однієї з мешканок будинку, в міжвоєнний час тут здебільшого мешкали лікарі. Будинок – яскравий приклад галицького ар деко(кришталкового стилю). Форми кришталика використані у всіх елементах оздоблення екстер’єру: лицьовий фасад розшититий масивними тягами трикутних форм, такі ж …
Запроектований як житловий будинок. Виконаний у функціоналістичних формах ближчих до чистого модернізму. Будинок має широкі наріжні балкони, що гострими кутами звернені на поворот вулиці. Будинок відсунутий від червоної лінії забудови, оточений палісадником. Фото, текст: М. Ляхович
Житловий багатоквартирний будинок. Виконаний в простих модерністичних формах, які добре видно по прямокутних вікнах та вхідному порталі. Балкони більше тяжіють до функціоналізму. Джерело: Архітектура Львова: Час і стилі. XIII-XXI ст. Розділ Розділ VІІ. Архітектура міжвоєнного двадцятиліття (1919-1939), Ю. Богданова, упорядник і науковий редактор Ю. О. Бірюльов.
