Будинок на вул. Левицького, 25-25А
Житловий багатоквартирний будинок, є одним з найяскравіших прикладів львівського функціоналізму.
- Рік зведення: 1938
- Стиль: функціоналізм
- Архітектори: Фердинанд Каслер
Фасад будинку розшитий прямокутниками і покритий слюдовим тиньком. Основну частину фасаду становить висунутий вперед масивний ризаліт.
На ньому розташовані балкони-лоджії, розділені між собою рустованими перегородками. Останній поверх відсунутий всередину фасаду, що дало можливість запроектувати широку терасу. Бічний фасад має ряд вікон-ілюмінаторів, розташованих по горизонталі.
Вхідні двері зроблені з дерева і мають вставки зі шкла. Гратування дверей виконано з різнорідного, зокрема бронзованого металу.
Вхід до під’їзду повністю облицьований алебастром. На стелі видніється все, що залишилось від плафона. Балюстрада сходових маршів теж оздоблена деревом і алебастром. Сходові клітки освітлені вертикальними стрічковими вікнами.
До помешкань провадили ліфти, оздоблені шляхетним деревом, кришталевими шибами та великими люстрами.
На жаль, зараз вони не працюють, з розкоші залишились хіба дерев’яні двері до них. Збоку також розташовані двері до кладовки, де клали приладдя для прибирання під’їзду.
Сходовий марш вилитий з бетону. На площадках між сходами – терраццо з геометричними узорами, матові темно-зелені і світло-бежеві кольори яких ідеально поєднуються з дерев’яними та алебастровими перилами.
В під’їзді ще збереглись оригінальні двері до квартир, зроблені з дуба і розмальовані під шпон.
Квартири були запроектовані величезні та просторі. Вони містили від трьох до п’яти кімнат. Розмір помешкань коливався від 60 до 150 квадратних метрів. У будинку на той час було найсучасніше обладнання.
До прикладу, модернова система вентиляції та обігріву помешкань. В під’їзді ще збереглись старі батареї, які, до речі, досі працюють. Був в будинку також був централізований електричний порохотяг, який розходився по поверхах вмонтованими в стіну трубками, до яких підключались в квартирах.
На жаль, з інновацій тих часів мало що залишилось, хіба дірки в стінах, де були комунікації.
Джерела і література
Розділ: «Architektura mieszkaniowa», Jakub Lewicki, «Lwów: Miasto, architektura, modernizm». Pod redakcją Bogdana Cherkesa i Andrzeja Szczerskiego, с. – 124-125
