Об’єкти

У Львові в міжвоєнні десятиліття проектували чимало модерністичних сакральних споруд. Деякі з них реалізували і вони дійшли до нас в недоторканому вигляді, наприклад костел Марії Остробрамської на Личаківській, деякі були перебудовані, як наприклад костел і монастир на Персенківці. Багато ж проектів взагалі не реалізували, або лише почали будувати і не завершили перед Другою світовою війною.

В 1920-их- 1930-их роках все частіше зводили освітньо-розважальні клуби для робітників різних установ. Для модерної організації суспільства важливо було не лише контролювати приватне життя через нові правила житлового простору, але й публічне часопроведення «нової людини». Індустріалізація та прогрес принесли в місто великі маси людей, які треба було не лише десь поселити, але дати простір для розваг, час для освіти та місце для неформального спілкування. Таким простором стали клуби.

Будинок, що на вул. Русових, 4, де зараз гінекологічне відділення міської лікарні, був зведений для потреб еміграційного управління міста. Установа отримала державний кредит і замовила проект у 1928 році в архітектора Генрика Заремби . Будинок був готовий у 1930 році і отримав назву «Дім емігранта». Тут містились еміграційний офіс, а також кімнати для емігрантів.

Костел Марії Остробрамської – один з найважливіших сакральних проектів міжвоєнного десятиліття у Львові. Костел мав символізувати успішну оборону Львова від більшовицького наступу 1920 року. Тому розташування святині вибрано не випадково – на в’їзді до міста зі східного боку, де власне був наступ радянських військ. До реалізації обрали проект Тадеуша Обмінського. Будову почали в 1931 році. …

Продовжити читання “Костел Марії Остробрамської/ Церква Покрови на вул. Личаківській, 175”

Клуб працівників комунальних служб мав задовільнити всі культурні та розважальні потреби робітників. «Красивий сучасний будинок», як писала тогочасна преса, постане на вимоги спілки «Дім комунальних працівників». Після численних страйків робітників, які були, серед іншого, і про можливість мати власний клуб, магістрат купив площу на вулиці Кушевича. Гроші на будівництво –були відрахування із зарплат працівників. Кожен і кожна віддавали на клуб 1% від своєї зарплати. Громада також долучалась до зведення будинку у вільний від основної роботи час.

В міжвоєнний час було популярно зводити так звані клуби за професійними інтересами, будинки дозвілля для працівників тої чи іншої сфери. До прикладу будинки для залізничників чи в цьому випадку для медичних працівників. Будинок Медичної палати на вулиці Марії Конопницької почали будувати в 1935 році та завершили у 1937. Тут лікарі збирались  на сімпозіуми, або на …

Продовжити читання “Будинок Медичної палати”

Медичний навчальний заклад Collegium Pharmaceuticum (Колегія фармацевтики) звели у 1931- 1932 роках.

Будинок  Установи соціального страхування, так він тоді називався, звели у 1937 – 1939 роках, за адресою вул. Зелена, 12.  Цей будинок –  яскравий приклад функціоналізму. Фасад поділений на три симетричні частини. Красиво та одразу функціонально виглядає повністю засклена сходова клітка. Фактично це ще й панорамні вікна, з яких відкривається  краєвид на вулицю Зелену. Будинок має широкий …

Продовжити читання “Інститут Вайгля / Факультет мікробіології Медуніверситету на вул. Зелена, 12”

Будинок на проспекті Шевченка, 7 (колись Академічна) звели для одного з найбагатших львівських підприємців Йони Шпрехера, тому будинок називають ще “хмарчосом Шпрехера”. Вважається одним з найрепрезентативніших в стилі функціоналізму.  Будинок використовувався як офісний, на першому поверсі були магазини, частину приміщень орендували під помешкання. Висота будинку біля 30 метрів. Споруда має залізобетонний каркас. Вертикально по всій …

Продовжити читання “Будинок профспілок на просп. Шевченка, 7”

Львівський торговельно-економічний університет зведений на вул. Туган-Барановського, 10 (довоєнна – Сакраменток). Спочатку освітній заклад називався Академія міжнародної торгівлі. Об’єм будівлі складається з чотирьох різних за вирішенням фасадної пластики частин. Архітектори проектуючи Академію ззовні одразу розглядали, яке це поєднається з внутрішнім наповненням будівлі. Цокольний поверх та міжвіконні площини оздоблені клінкерною цеглою. На фасадах цікаво заакцентовані сходові …

Продовжити читання “Комерційна академія на вул. Туган-Барановського, 10”