Чиншовий будинок звели на зламі 20-30 років. Будинок отримав 5 поверхів, що на той час означало дорогий проект. Був вписаний в історичну забудову вулиці Романовича (Саксаганського). Фасад, практично позбавлений декоративних елементів, виглядає експресивно завдяки трикутним балконам. Основний об’єм будинку легко висунутий вперед у відношенні до цокольного поверху, що додає проекту більшого ритму.
Вікна отримали форми раннього фікціоналізму – видовжені прямокутні рами з сегментованими шибами. Майже всі вікна у будинку мають ще оригінальну столярку з вмонтованими всередині кватирками для провітрювання.
Цоколь облицювали травертиновим каменем, який досить рідко трапляється в будинках міжвоєнного періоду у Львові. Травертинове облицювання виконала фірма Людвіка Тировича. Фасад покритий слюдовим тиньком.
Під висунутою вперед основною частиною фасаду вмонтоване зовнішнє освітлення будинку. Ліхтар вже не працює, проте можемо спостерігати оригінальні прямокутні рами і скло матового молочного кольору.
Цікаво вирішений останній поверх будинку. Він отримав терасу, що накриває легкий залізобетонний дашок, опертий на тонкі металеві трубки. Загородження балкону завершене металевими перилами з ар-дековим візерунком. Такий же малюнок повторюється в обрамленні дашка. Дашок з внутрішньої частини сегментований квадратами.
Інтер’єр має лаконічні форми: сходовий марш закручується навколо ліфта. Сходи мають тераццове покриття. Майданчики між сходами акцентовані неправильними чотирикутниками. Там же бачимо збережені батареї для обігріву під’їзду. Також збереглись тамбурні двері і вхідні двері до квартир.
Рідкістю для цього періоду є досі працюючий ліфт. Всередині бачимо кабіну ліфта, виконану зі шпону та залишки оригінального освітлення.
Власником будови був архітектор Мечислав Штадлер, а Мар’ян Нікодимович виконав проект і керував зведенням будинку( Kwiatkowska-Frejlich, 2020: 100). На партері будинку містилася львівська філія фірми «Броніковський, Гродзький, Василевський С. А.», що продавала сільськогосподарські машини та автомобільний салон «Адлер» Євстахія Штадлера.
В цьому ж будинку було архітектурне бюро відомих Леопольда Карасінського і Тадеуша Врубеля. Також власник здавав приміщення під хірургічний кабінет лікарю-хірургу Адаму Солтисіку ( Ilustrowany informator miasta Lwowa, 1939: 28, 59, 62).
В публікації використані джерела, книги:
Lidia Kwiatkowska-Frejlich, «Marian Nikodemowicz – architekt lwowski», Lublin, 2020: 100
Ilustrowany informator miasta Lwowa : ze spisem miejscowości województwa lwowskiego : na rok 1939: 28, 59, 62
Architectura i Budownictwo, Nr 3-4, 1932
