Вілла на вул. Самчука, 19
Будинок спроектований як вілла для однієї родини. Навколо також заклали сад. Вілла зведена для архітектора Яна Семковича. В деяких джерелах він зазначається співавтором проекту.
Львів. Архітектура модернізму
Будинок спроектований як вілла для однієї родини. Навколо також заклали сад. Вілла зведена для архітектора Яна Семковича. В деяких джерелах він зазначається співавтором проекту.
Триповерховий житловий будинок. Розташований розі вулиць Ференца Ліста та Миколи Вороного.
Трохи більше року тому я розповідала про Олександра Одуху, який вирішив власними силами реставрувати своє помешкання.
Триповерховий житловий будинок, запроектований як чиншовий. Вдало поміщений у горбистий ландшафт: розташований на підйомі, фасад майже непомітним згином ділиться на дві половини.
Житловий будинок номер 5 авторства одного з найвідоміших архітекторів львівського модернізму Фердинанда Каслера, вдало вписаний в старішу забудову вулиці.
Триповерховий чиншовий будинок розташований на розі вулиць Героїв Майдану та Галицької Армії (до 2022 – Глінки). Відсунутий від червоної лінії забудови. Навколо запланований палісадник з парканом.
Часто ми отримуємо інформацію про будинки з архіву, але буває, що люди самі пропонують розповісти про свої помешкання, і як цього разу – навіть стіни однієї з кам’яниць “говорять самі за себе”. Мова піде про три будинки на вулиці Вітовського: 26, 28 і 30, зведені в тридцятих роках в підніжжі місцевості Цитадель.
Чотириповерховий житловий будинок, розташований у верхній частині вулиці Каліча гора. Був зведений для здачі в оренду, в кінці тридцятих років в стилі функціоналізму. Будинок є пам’яткою архітектури місцевого значення № 2135.
На вулиці Вітовського, яка в міжвоєнний період носила назву Пелчинська, одразу по-сусідству розташовані кам’яниці трьох дуже відомих архітекторів львівського модернізму: Юзефа Авіна, Вавжинця Дайчака та Петра Тарнавецького.
Житловий будинок за адресою вул. Уласа Самчука, 3, ймовірно, призначався для проживання однієї-двох сімей.
Житловий будинок на розі вул. Івана Франка та Уласа Самчука. Пам’ятка архітектури місцевого значення № 760.
На вулиці Костя Левицького, 27 є будинок, який в народі називають будинок-метелик. Назва, очевидно, взялась від вигляду фасаду, адже еркер цього дому дійсно виглядає – як розправлені крила метелика.
Чотириповерховий житловий будинок розташований в кінці вул. Драгоманова, в місцевості Цитадель. Вхід до будинку розміщений симетрично по центральній осі фасаду і акцентований горизонтальними тягами в тиньку. Особливої ритміки вхідній групі додає вікно-ілюмінатор.
На вул. Лисенка 47-51 розташований комплекс колишнього монастиря Св. Юзефа(Йосифа), який складається з кількох будинків в стилі історизму. За ними, в глибині подвір’я, розвернутою фасадом до саду стоїть споруда в стилі модернізму.
Триповерхова вілла стоїть в бічному провулку вулиці Галицької Армії, 3а (раніша назва Глінки), у вілловому кварталі.
Комплекс будівель Львівської обласної дитячої клінічної лікарні (тепер Охматдит) знаходиться за адресою вул. Лисенка, 31.
В 1920-их- 1930-их роках все частіше зводили освітньо-розважальні клуби для робітників різних установ. Для модерної організації суспільства важливо було не лише контролювати приватне життя через нові правила житлового простору, але й публічне часопроведення «нової людини».
На пагорбі, де вулиця Зелена піднімається догори, стоїть кілька перебудованих модерністських вілл. Це залишки міжвоєнної дільниці Львова, яка майже повністю зникла після Другої світової війни. Така ситуація доволі рідкісна для Львова, міста, яке майже не постраждало від руйнувань війни і де більша частина історичної забудови дотривала до наших днів.
Проєкт «Львів. Архітектура модернізму» побував в гостях у бюро гнутих меблів SCHEBENTWOOD. Розмовляли з керуючою партнеркою бюро Роксоланою Шемчук про недавнє відкриття виставки «SITZMASCHINE».Також оглянули інші предмети з колекції, поговорили про їхні «біографії» та особливості реставрації.
Minimalist facade, elongated horizontal windows, glazed risalits, flat roof, and seven stories — Sprecher’s “skyscraper” shocked city inhabitants in 1929. For some people, this building was a place of inspiration, while for others, it was a reason to complain. For example, a local journalist wrote in the newspaper “Nowiny Poranne” (“The Morning News”) that this large building spoiled the boulevard’s silhouette[1].