Львів. Архітектура модернізму
Двоповерхові будинки, віллового типу, розташовані за адресою Героїв УПА, 59 та 59А (колишня назва – Львівських Дітей / Lwowskich Dzieci). За словами, однієї з мешканок, їх звели в 1936 році, для двох сестер, що вирішили оселитись зі своїми сім’ями по-сусідству.
Будинок на вул. Чупринки, 58 зведений як чиншовий. Власник будинку був Якуб Лемперт. За його кошти зведений дім, квартири чоловік здавав в оренду.
Житловий будинок за номером 21 розпочинає модерністську забудову лівої частини вулиці Зарицьких. Вхідна брама – не збережена. На партері запроектований гараж.
Трьохповерховий житловий будинок, розташований на розі вулиць Грабовського та Лукіяновича. Зведений як чиншовий у 1936 році.
На вулиці Рильського, що в міжвоєнний час носила назву Рибацька, маємо чотири функціоналістські чиншові будинки, зведені в один час.
Чиншовий будинок зведений для Антоніни Ляскової. Фасад складається з двох об’ємів, що різняться висотою. Вища частина висунута вперед і прилягає до вулиці Грецької, нижча виходить на вулицю Зарицьких. На ній зараз бачимо сучасну надбудову.
Можливо ви б і не знали про цю споруду, якби не ходили б туди на дитячі вистави або ввечері на дорослі. Піднімаючись по сходах помічали круглі вікна ілюмінатори, сидячи на балконах – рустовані тяги на стелі, ви задумувались з якого року цей театр? Для кого він будувався? Які п’єси мали б поставити та чи поставили на цій сцені?
Будинок за адресою Чубая, 6 (у міжвоєнний час Домаґаличів) розпочинає модерністичну забудову правого боку вулиці.
Житловий будинок, запроектований як чиншовий. Розташований на розі вулиць Антоновича та Мельника. Вхід до будинку акцентований колоною-опорою та півкруглою пілястрою.
Проект кам’яниці за номером 5 постав в кінці 1935 року. Через два роки будинок здали в експлуатацію. Креслення виконав архітектор Якуб Менкер.
Чотириповерховий житловий будинок, спроектований як чиншовий на розі сучасних вулиць Галицької Армії та Героїв Майдану. Будівництво почали в кінці 1935 року. Керував спорудженням інженер Антоній Лішкевич. Завершили зводити кам’яницю у 1938 році.
Житловий будинок, зведений як чиншовий на місці вілли 19-го століття. Власниками ділянки зазначаються Марія та Зиґмунт Фліттери. Будинок є пам’яткою архітектури.
Чотириповерховий житловий будинок розташований в кінці вул. Драгоманова, в місцевості Цитадель. Вхід до будинку розміщений симетрично по центральній осі фасаду і акцентований горизонтальними тягами в тиньку. Особливої ритміки вхідній групі додає вікно-ілюмінатор.
На вул. Лисенка 47-51 розташований комплекс колишнього монастиря Св. Юзефа(Йосифа), який складається з кількох будинків в стилі історизму. За ними, в глибині подвір’я, розвернутою фасадом до саду стоїть споруда в стилі модернізму.
Триповерхова вілла стоїть в бічному провулку вулиці Галицької Армії, 3а (раніша назва Глінки), у вілловому кварталі.
Комплекс будівель Львівської обласної дитячої клінічної лікарні (тепер Охматдит) знаходиться за адресою вул. Лисенка, 31.
В 1920-их- 1930-их роках все частіше зводили освітньо-розважальні клуби для робітників різних установ. Для модерної організації суспільства важливо було не лише контролювати приватне життя через нові правила житлового простору, але й публічне часопроведення «нової людини».
На пагорбі, де вулиця Зелена піднімається догори, стоїть кілька перебудованих модерністських вілл. Це залишки міжвоєнної дільниці Львова, яка майже повністю зникла після Другої світової війни. Така ситуація доволі рідкісна для Львова, міста, яке майже не постраждало від руйнувань війни і де більша частина історичної забудови дотривала до наших днів.
Проєкт «Львів. Архітектура модернізму» побував в гостях у бюро гнутих меблів SCHEBENTWOOD. Розмовляли з керуючою партнеркою бюро Роксоланою Шемчук про недавнє відкриття виставки «SITZMASCHINE».Також оглянули інші предмети з колекції, поговорили про їхні «біографії» та особливості реставрації.
Minimalist facade, elongated horizontal windows, glazed risalits, flat roof, and seven stories — Sprecher’s “skyscraper” shocked city inhabitants in 1929. For some people, this building was a place of inspiration, while for others, it was a reason to complain. For example, a local journalist wrote in the newspaper “Nowiny Poranne” (“The Morning News”) that this large building spoiled the boulevard’s silhouette[1].