Житловий будинок на вул. Чубая, 6
Багатоквартирний житловий будинок на вул. Грицька Чубая (до 1944 – вул. Домагалічів, до 2022 роки – вул. Академіка Павлова). Виконаний доволі експресивно, має багато стильових оздоблень.
Львів. Архітектура модернізму
Багатоквартирний житловий будинок на вул. Грицька Чубая (до 1944 – вул. Домагалічів, до 2022 роки – вул. Академіка Павлова). Виконаний доволі експресивно, має багато стильових оздоблень.
Багатоквартирний житловий будинок, приклад модерністичної архітектури високого класу.
Багатоквартирний житловий чиншовий будинок. Фасад має легкий екрер, виконаний в тиньку, розшитий горизонтальними та вертикальними тягами.
Житловий багатоквартирний будинок. Ймовірно, більшість помешкань здавали в оренду.
Багатоквартирний житловий будинок. Має фасад зі слюдового тиньку.
Житловий чиншовий будинок. Класичний приклад внесення в забудову вулиці одиничної кам’яниці в функціоналістичному стилі.
Житловий багатоквартирний будинок. Типовий приклад вуличної забудови без відступу від червоної лінії.
Кам’яниці за номерами 10, 12 та 14 подібні між собою. Перший проект будинків був досить лаконічний, а вже другий – більш експресивний, з численним декоруванням.
Житловий багатоквартирний будинок, збудований для працівників товариства «Карпатія». На фасаді ледь висунутий еркер, від якого відходять балкони.
Вілла є дуже оригінальним зразком забудови двадцятих років. Будинок розташований на пагорбі, на роздоріжжі двох вулиць (тепер Героїв Майдану та Похилої). Вигідне розміщення визначає і район, де з початку двадцятого століття почалась забудова помешкань для багатих львів’ян.
Будинок був зведений для інженера Бруно Шиманського. Вілла вважається однією найяскравіших в стилі функціоналізму. Будинок – зразок індивідуальної віллової забудови для однієї родини.
Чиншовий будинок на кілька сімей в стилі функціоналізму, збудований на замовлення Емілії Мокрицької. Будинок має три поверхи.
На вул. Лисенка 47-51 розташований комплекс колишнього монастиря Св. Юзефа(Йосифа), який складається з кількох будинків в стилі історизму. За ними, в глибині подвір’я, розвернутою фасадом до саду стоїть споруда в стилі модернізму.
Триповерхова вілла стоїть в бічному провулку вулиці Галицької Армії, 3а (раніша назва Глінки), у вілловому кварталі.
Комплекс будівель Львівської обласної дитячої клінічної лікарні (тепер Охматдит) знаходиться за адресою вул. Лисенка, 31.
В 1920-их- 1930-их роках все частіше зводили освітньо-розважальні клуби для робітників різних установ. Для модерної організації суспільства важливо було не лише контролювати приватне життя через нові правила житлового простору, але й публічне часопроведення «нової людини».
Будинок, що на вул. Русових, 4, де зараз гінекологічне відділення міської лікарні, був зведений для потреб еміграційного управління міста.
Minimalist facade, elongated horizontal windows, glazed risalits, flat roof, and seven stories — Sprecher’s “skyscraper” shocked city inhabitants in 1929. For some people, this building was a place of inspiration, while for others, it was a reason to complain. For example, a local journalist wrote in the newspaper “Nowiny Poranne” (“The Morning News”) that this large building spoiled the boulevard’s silhouette[1].
Each house has a story to tell, reflecting a city and country’s social and political changes like a mirror. Events lay on the surfaces over time, leaving physical imprints in space. Each building can be open in different contexts depending on which story you want to hear.
When it comes to preserving architecture, the focus is often on the facades and entrance halls that fall under general city laws regarding heritage. Flat interiors often are not protected since they are private spaces, and their preservation relies on the goodwill of their owners.