Страхова установа, яка стала витвором мистецтва
На початку вулиці Зеленої стоїть великий сірий будинок. Мало хто звертає на нього увагу, а хтось навіть може сплутати з радянською забудовою.
Львів. Архітектура модернізму
На початку вулиці Зеленої стоїть великий сірий будинок. Мало хто звертає на нього увагу, а хтось навіть може сплутати з радянською забудовою.
Будинок Установи соціального страхування, так він називався в міжвоєнний період, звели у 1937 – 1939 роках, за адресою вул. Зелена, 12. Цей будинок – яскравий приклад функціоналізму.
Будинок на проспекті Шевченка, 7 (колись Академічна) звели для одного з найбагатших львівських підприємців Йони Шпрехера, тому будинок називають ще «хмарчосом Шпрехера».
Вілла збудована для Адольфа Фінкельштайна. Цей будинок – яскравий приклад віллової забудови Львова в часи модернізму. У віллі присутня стильова орієнтація на стрімлайн, про що свідчить скруглений кут будинку і вікна-ілюмінатори.
Вулиця є одним яскравих прикладів квартальної забудови Львова в модерністичному напрямі.
Вулицю Кубійовича почали забудовувати під кінець 1930-их років. Вона є прикладом типової квартальної забудови Львова в стилі функціоналізму, Вулиця тягнеться знизу вверх, будинки з одного боку виходять прямо на тротуар, з іншого відходять від червоної лінії забудови.
Житловий будинок, вілла. За архівними документами ділянка в 1935 році належала фундації імені М. Позовської. Згодом будинок перейшов до власності доктора Людвіка Ебермана, для якого і звели будинок.
Житловий комплекс № 50-76 в у стилі раннього функціоналізму.
Багатоквартирний житловий будинок, відсунутий від червоної лінії, із запланованим прибудинковим квітником.
Комплекс багатоквартирних житлових будинків, що проектувався здебільшого для здачі в оренду.
Багатоквартирний житловий будинок, запроектований для здачі в оренду працівникам товариства «Карпатія».
Парний бік вулиці (що раніше носила назви Менделєєва) частково забудований в стилі функціоналізму.
На вул. Лисенка 47-51 розташований комплекс колишнього монастиря Св. Юзефа(Йосифа), який складається з кількох будинків в стилі історизму. За ними, в глибині подвір’я, розвернутою фасадом до саду стоїть споруда в стилі модернізму.
Триповерхова вілла стоїть в бічному провулку вулиці Галицької Армії, 3а (раніша назва Глінки), у вілловому кварталі.
Комплекс будівель Львівської обласної дитячої клінічної лікарні (тепер Охматдит) знаходиться за адресою вул. Лисенка, 31.
В 1920-их- 1930-их роках все частіше зводили освітньо-розважальні клуби для робітників різних установ. Для модерної організації суспільства важливо було не лише контролювати приватне життя через нові правила житлового простору, але й публічне часопроведення «нової людини».
Будинок, що на вул. Русових, 4, де зараз гінекологічне відділення міської лікарні, був зведений для потреб еміграційного управління міста.
Minimalist facade, elongated horizontal windows, glazed risalits, flat roof, and seven stories — Sprecher’s “skyscraper” shocked city inhabitants in 1929. For some people, this building was a place of inspiration, while for others, it was a reason to complain. For example, a local journalist wrote in the newspaper “Nowiny Poranne” (“The Morning News”) that this large building spoiled the boulevard’s silhouette[1].
Each house has a story to tell, reflecting a city and country’s social and political changes like a mirror. Events lay on the surfaces over time, leaving physical imprints in space. Each building can be open in different contexts depending on which story you want to hear.
When it comes to preserving architecture, the focus is often on the facades and entrance halls that fall under general city laws regarding heritage. Flat interiors often are not protected since they are private spaces, and their preservation relies on the goodwill of their owners.