Вулиця є одним яскравих прикладів квартальної забудови Львова в модерністичному напрямі. Першим привертає увагу вілла за номером 6. Вона розташована фактично окремо від вулиці, на пагорбі. До будинку ведуть сходи, навколо розкішний сад.
Наріжний будинок № 10, типовий для стилю функціоналізм. Бачимо кутові вікна і балкони оздоблені металевими сплетіннями.
Так, як будинок фактично не має декору, основною прикрасою виступають, власне, балкони і кутові вікна. Збоку від балконів красуються акуратні вікна-ілюмінатори. Вікна, як зазвичай, структуровані на три частини. Двері з дерева і трохи заглиблюються в будинок, тим самим не займаючи і так вузький тротуар.
Інтер’єри будинку зроблені якісно та виразно. Підлога під’їзду, як буває часто в таких будинках, викладена узорами чорно-білої плитки.
Сходи мають трохи заокруглену форму і поєднуються в композиції з вигнутими дерев’яними поручнями.
В цьому під’їзді збереглись навіть автентичні дерев’яні двері до квартир. Вікна під’їзду досить нетипові для сходової клітки баухаузу, адже частіше для освітлення використовують ілюмінатори або стрічкові вікна.
А тут вони заокруглені на кут. Проте такі нетипові риси власне є головною особливістю львівського функціоналізму.
Будинок № 14 виконаний доволі в простих формах. Власники поштукатурили фасад. Будинок має наріжні вікна та кілька вікон-ілюмінаторів. Балкони збереглись в хорошому стані.
У будинку номер 20 теж зберігся автентичний вхідний портал. Дерев’яні двері, втоплені в будинок з думкою про оточуючий простір. Округлі пілястри, наче, запрошують увійти.
У 22 будинку явно не домовились про реставрацію. Проте двері і обрамлення вікон, на щастя, залишили.
Сходовий марш освітлений вертикальним стрічковим склінням, вікна оздоблені рустуванням.
Будинок 24 – теж має типове стрічкове скління. Тут акуратно і стримано підмалювали стіни, не руйнували ансамблі балконів.
Оригінальний будинок під номером 26. Попри те, що тут доволі знищені двері над вхідним порталом ми бачимо цікаві деталі, очевидно – це вентиляційні виходи, дуже стильно оформлені в тон з будинком.
В сходовій клітці бачимо залишки старої краси –понищений алебастр та вцілілі сходи і поручні. Саме поручні – один з найбільш виразних елементів функціоналізму.
Підлога викладена узорами з чорно-білої плитки. Поручні з металу та дерева створюють ламану композицію.
Будинок № 39 виконаний просто. З виразних елементів над входом вікно-ілюмінатор і дві широкі лоджії.
Наріжний будинок № 41 має розлогі вигнуті кутові балкони. Прямокутний вхідний портал з невеликими заокругленими пілястрами.
Подібним до попереднього є будинок № 43. Крім цього в будинку ще й передбачений прибудинковий палісадник, за рахунок відступу від червоної лінії.
Дещо цікавішим є будинок № 45. Він має масивний еркер від якого на один бік відходять заокруглені балкони. Крім того по вертикалі будинок прикрашають великі вікна-ілюмінатори.
Всі будинки на вул. Тютюнників – це єдиний ансамбль модерністичної забудови, дуже раціонально та комфортно продуманий, з максимальним урахуванням особистого простору, стилю та естетики житлових споруд.
За матеріалами: «Lwów: Miasto, architektura, modernizm». Pod redakcją Bogdana Cherkesa i Andrzeja Szczerskiego. Розділи: «Architektura mieszkaniowa», Jakub Lewicki
Текст та фото: Мирослава Ляхович
