Вулиця Тютюнників
Вулиця є одним яскравих прикладів квартальної забудови Львова в модерністичному напрямі.
- Рік зведення: 1937 – 1939
- Стиль: функціоналізм
- Архітектори: Даніель Кальмус Казімєж Янічек Юзеф Бухсбаум Артур Шталь Домінік Вуховіч Кароль Кочімські Владислав Блейм Олександр Пежанський Альфред Рубенбауер Вавжинець Дайчак Броніслав Віктор
Першим привертає увагу вілла за номером 6. Вона розташована фактично окремо від вулиці, на пагорбі. До будинку ведуть сходи, навколо розкішний сад.
Наріжний будинок № 10, типовий для стилю функціоналізм. Бачимо кутові вікна і балкони оздоблені металевими сплетіннями.
Так, як будинок фактично не має декору, основною прикрасою виступають, власне, балкони і кутові вікна. Збоку від балконів красуються акуратні вікна-ілюмінатори. Вікна, як зазвичай, структуровані на три частини. Двері з дерева і трохи заглиблюються в будинок, тим самим не займаючи і так вузький тротуар.
Інтер’єри будинку зроблені якісно та виразно. Підлога під’їзду, як буває часто в таких будинках, викладена узорами чорно-білої плитки.
Сходи мають трохи заокруглену форму і поєднуються в композиції з вигнутими дерев’яними поручнями.
В цьому під’їзді збереглись навіть автентичні дерев’яні двері до квартир. Вікна під’їзду досить нетипові для сходової клітки баухаузу, адже частіше для освітлення використовують ілюмінатори або стрічкові вікна.
А тут вони заокруглені на кут. Проте такі нетипові риси власне є головною особливістю львівського функціоналізму.
Будинок № 14 виконаний доволі в простих формах. Власники поштукатурили фасад. Будинок має наріжні вікна та кілька вікон-ілюмінаторів. Балкони збереглись в хорошому стані.
У будинку номер 20 теж зберігся автентичний вхідний портал. Дерев’яні двері, втоплені в будинок з думкою про оточуючий простір. Округлі пілястри, наче, запрошують увійти.
У 22 будинку явно не домовились про реставрацію. Проте двері і обрамлення вікон, на щастя, залишили.
Сходовий марш освітлений вертикальним стрічковим склінням, вікна оздоблені рустуванням.
Будинок 24 – теж має типове стрічкове скління. Тут акуратно і стримано підмалювали стіни, не руйнували ансамблі балконів.
Оригінальний будинок під номером 26. Попри те, що тут доволі знищені двері над вхідним порталом ми бачимо цікаві деталі, очевидно – це вентиляційні виходи, дуже стильно оформлені в тон з будинком.
В сходовій клітці бачимо залишки старої краси –понищений алебастр та вцілілі сходи і поручні. Саме поручні – один з найбільш виразних елементів функціоналізму.
Підлога викладена узорами з чорно-білої плитки. Поручні з металу та дерева створюють ламану композицію.
Будинок № 39 виконаний просто. З виразних елементів над входом вікно-ілюмінатор і дві широкі лоджії.
Наріжний будинок № 41 має розлогі вигнуті кутові балкони. Прямокутний вхідний портал з невеликими заокругленими пілястрами.
Подібним до попереднього є будинок № 43. Крім цього в будинку ще й передбачений прибудинковий палісадник, за рахунок відступу від червоної лінії.
Дещо цікавішим є будинок № 45. Він має масивний еркер від якого на один бік відходять заокруглені балкони. Крім того по вертикалі будинок прикрашають великі вікна-ілюмінатори.
Всі будинки на вул. Тютюнників – це єдиний ансамбль модерністичної забудови, дуже раціонально та комфортно продуманий, з максимальним урахуванням особистого простору, стилю та естетики житлових споруд.
За матеріалами: «Lwów: Miasto, architektura, modernizm». Pod redakcją Bogdana Cherkesa i Andrzeja Szczerskiego. Розділи: «Architektura mieszkaniowa», Jakub Lewicki
Текст та фото: Мирослава Ляхович
