Вулиця Рильського

Парна частина складається з суцільної забудови з відступом від червоної лінії, з передбаченим палісадником. Її починає будинок за номером 4.

Автор проекту та будови інженер-архітектор Генрик Зандіг. Звели кам’яницю в 1938 році. Власником зазначається адвокат Освальд Морецький. Будинок має запроектований паркан і гараж.

Будинок триповерховий, з симетричним плануванням фасаду. Над будинком височіє щогла флагшток. По центральній осі розташована вхідна брама з пілястрами, яку сегментують тяги в техніці рустування.

Над вхідним порталом – вікно-ілюмінатор. В сутеринах містилась оселя для сторожа.

На партері дві трикімнатних квартири, на решту поверхах теж по дві трикімнатні помешкання.

Будинок номер 6 теж авторства Зандіга, зведений в 1938 році. Більш експресіоністичний проект, фасад асиметричний. Права частина будинку має скошений зріз в глиб осі планування, що дало змогу забудові повторити вигин вулиці.

Привертає увагу вхідний портал з сегментованими вікнами-світликами та помітним вікном-ілюмінатором, що освітлює одну з квартир на партері.

Ліва частина фасаду висунута вперед, від неї відходять три балкони, які, на жаль, власники засклили, а на другому поверсі цілком знищили балконну конструкцію.

В оздобленні інтер’єру будинку використаний кольоровий алебастр. Частково збережені геометричні конструкції освітлення у вхідній частині. Тамбурні двері не зберегли первинного вигляду, зараз вони складені з різнорідних частин.

На сходовому марші ще можна побачити гнуті конструкції перил. Подекуди залишились оригінальні вхідні двері до квартир.

Тут теж в сутеринах запроектована оселя сторожа. На партері дві трикімнатних квартири, на решту поверхах теж по два трикімнатні помешкання. Серед власників квартир були Клеменс Лукашевич та Тадеуш Лисси.

Увагу привертає трикімнатна квартира на партері, в плані можна розгледіти, що в помешканні запроектований просторий кабінет з розсувними дверима, що мають великі шиби. Власне, кабінет освітлює велике вікно-ілюмінатор, що привертає увагу з вулиці.

В справі на будинок зазначається, що його зводили для Кароліни Райсової, інженерки, котра була дружиною професора. Правдоподібно, що це подружжя Райс: Фелікс і Кароліна. Чоловік був професором окулістики на Університеті Яна Казимира( тепер Івана Франка).  Вони мешкали на вулиці Фредра, 4, інші будинки здавали в оренду. Обоє потрапили до львівського ґетто. Там працювали в шпиталі. Загинули під час ліквідації ґетто в 1943 році. Їхні прізвища поміщені на символічних надгробних плитах в Меморіалі пам’яті жертв Львівського єврейського гетто.

Восьмий номер вулиці Рильського має асиметричний фасад, який увиразнюють балкони-лоджії. Вхідний портал акцентований рустованою пілястрою та брамою, яку недавно відновили. На жаль, щодо архітектора та року зведення точної інформації немає.

Серед власників помешкань Едмунт Строменгер, офіцер польського війська  та Генрик Погорилес, інженер. Інтер’єри під’їзду мають ритмічний вхідний портал: стіни з обох боків сегментовані квадратними платами у верхній частині, а знизу до середини, замість облицьовувати алебастром – зробили виступаючі бетонні панелі, які зверху покриті чорною фарбою на основі воску.

Сходовий марш має легкі залізні конструкції перил, освітлюється з стрічкових вікон. Вже на виході до горища розміщене невелике вікно-ілюмінатор.

Будинок, що завершує модерністську забудову вулиці –  номер 8. Точні дані щодо архітектора та року зведення не вдалось отримати. Ймовірно, його збудували в той же час, що й сусідні. Власником нерухомості зазначається підприємець на ім’я Генрик Бачес. Будинок вже зіпсували фрагментарним перемалюванням фасаду та склінням лоджій.

В публікації використані матеріали:

ДАЛО (Державний архів Львівської області)
http://www.miejscapamiecinarodowej.pl/index.php/zagranica/1768-lwow-pomnik-ofiar-lwowskiego-getta
https://www.ipsb.nina.gov.pl/a/biografia/wiktor-feliks-reis
jaroslawrokicki.com