Вулиця Карпатська

На вулиці одразу увагу привертає будинок номер 3. Затишно виглядає гостроверхий фронтон. Сходи освітлюють подовгасті вікна, членовані шпросами. Вхідний портал виконаний в прямокутних формах. Будинок можна віднести до раннього модернізму зі стильовим орієнтуванням на ар деко.

Згідно з архівними даними будинок спроектували у архітектурній фірмі фірмі Карла Юраша і Альфреда Захаревича (Yurasz i Zachariewicz), того самого відомого львівського архітектора, сина не менш знаменитого Юліана Захаревича, засновника і організатор Львівської архітектурної школи.

Будинок звели у 1929 році. Власницею нерухомості була Марія Ожибовська. Квартири там згодом орендували вчителька Луція Бельвейс(Belwejs Lucja), продавчині Марія та Анна, а також лікар Станіслав Котульський (Kotulski Stanisław).

Наступний будинок номер 5 зведений вже у більш модерністичних формах. Раціонально структурований фасад, вікна оточені рустованими горизонтальними тягами, плаский дах.Хоча вікна та інтер’єри будинку все ж більше нагадують ар деко.

Мешканка будинку панні Анна, яка в’їхала зі своїм братом, радянським офіцером, вже після війни, згадує, що в будинку було багато автентичних меблів та речей побуту , але їх нові мешканці не рахувались з майном і практично мало що залишилось, в її квартирі хіба ось цей ключ від горища.

Пані Анна згадує, що коли вони лише поселились у 1946 році в підвалі було чимало книг польською та німецькою мовою, підручники з медицини та музики. нові мешканці не довго думаючи розвели з них багаття в дворі.

Власником нерухомості був архітектор Юзеф Торн, в його архітектурному бюро і проектували будинок. Як відомо Торн проектував будинки в стилі функціоналізму, зокрема будинок єврейської купецької гімназії у стилі функціоналізму на вулиці Клепарівській, 11(Львівський кооперативний коледж економіки і права) збудованої у 1938 році. Цей будинок звели до 1930 року. В ньому проживали чиновники Мендель та Леон, підприємець Густав та Станіслав, чиновник Податкової палати. Так мав виглядати будинок згідно креслень.

Номер 7 вже збудований в чистих функціоналістичних формах. Вхід до будинку оточують дві канелюри з рустуванням. Збереглись автентична вхідна брама з вікнами-ілюмінаторами. Над вхідним порталом вертикальне стрічкове скління.

Виступаючий кут будинку згладжують витягнуті округлі балкони. Кутові простінки оздоблені клінкерною цеглою. Загалом видно руку доволі експресивного майстра.

Інтер’єр будинку типовий для стилю і поки що не зазнав великих пошкоджень.

Будинок здали у 1938 році.

Проект виконало архітектурне бюро Норберта  Ґлятштайна(Norbert Glattstein) , він же і зазначається власником нерухомості.

Номер 9 одразу привертає увагу своєю вхідною брамою. Вона нагадує вхід до каюти корабля. Як відомо, архітектори модернізму дуже часто звертались до морської тематики в дизайні будинків.

Над вхідним порталом тягнуться догори стрічкові вікна. Зліва на першому поверсі фасад вже частково зіпсований. Не всюди є оригінальна віконна столярка.

Цей чиншовий будинок був готовий теж в 1938 році, а проект розробляло архітектурне того ж Норберта Ґлятштайна.

Власницею нерухомості зазначається Агата Денута.

Номер 11 – має дуже виразний дизайн фасаду. Вхідний портал виділяє оздоблення з клінкерної цегли, вона ж присутня в декоруванні лівої частини фасаду, навколо “втоплених” лоджій.

Біля будинку збереглась ще оригінальна огорожа.

Власне таке щедре оздоблення клінкерною цеглою дуже нагадує яскравий стиль побудови відомого будинку на вул. Київській, 34. Адже автором проекту обидвох був Юзеф Йоахім Тіш.

В архівних документах зазначається, що при зведенні будинку на Карпатській Тіш використав дуже сучасну систему склепінь «ISTEG».

Ряд цих будинків завершує номер 13. Прямокутний вхідний портал, оздоблений технікою штучного каменю(рустування).На жаль, тиньк навколо входу вже починає осипатись.

Наріжна частина має кутові вікна з простінками в клінкерній цеглі. Навколо вікон звиваються легкі округлі конструкції балконів. Будинок звели у 1938 році.

Непогано зберігся інтер’єр будинку: конструкції поручнів, вхідні двері до квартир.

Будинок номер 15, коли стояв окремо, але в радянський час до нього примкнула інша багатоквартирна забудова, хоча його одразу можна легко відрізнити від совкового – одразу кидається в очі різниця між висотою квартир, відсутність гострих кутів, навпаки плавні гнуті лінії, легкі конструкції балконів.

Текст, фото М.Ляхович
Джерела:
wikipedia.org/wiki/Захаревич_Юліан
wikipedia.org/wiki/Альфред_Захаревич
ДАЛО. Державний архів Львівської області