Житловий комплекс на вул. Чупринки, 16-18

Автором проекту був один з найвідоміших та найвизначніших архітекторів львівського функціоналізму Фердинанд Касслер.

Будинки зводились як чиншові, проте майбутні орендарі так і не змогли пожити в своїх помешканнях. За словами одного з місцевих мешканців, комплекс не встигли заселити до початку Другої світової війни. Згодом після війни сюди заїхали вже інші мешканці.

Планування комплексу дуже вдало вписується на роздоріжжі двох вулиць. Оригінальним є рішення Каслера “розчинити кут вулиці у дворому просторі”(Архітектура міжвоєнного двадцятиліття (1919-1939), Ю. Богданова, c-566).

На розі вулиць будинок ділиться на секції. Одна завершується кутовими вікнами, інша гострокутними балконами-лоджіями. Виступаючі еркери підпирає колона, вони ж слугують дахом над вхідним порталом. З правого боку кут будинку згладжений закругленими балконами. Над будинком височіє щогла-флагшток.

Цей будинок Касслера, як і всі попередні, зроблений дуже експресивно. В комплексі використали чи не всі виразні “прийоми” функціоналізму, як колони-опори,  вікна-термометри, балкони-лоджії,  вікна-ілюмінатори, які розміщені біля вхідних порталів, вони також є по всьому периметру будинку з тильного боку.

По всіх площинах комплексу бачимо виступаючі еркери.

З тилу будинку сходові марші освітлює стрічкове скління. Кухні виходять на акуратні невеликі балкони.

Будинок також оздоблений технікою штучного каменю. Увагу заслуговують вхідні двері. На жаль, не всюди збереглось скління, проте залізні конструкції та латунні поручні ще на місці.

Всі входи до під’їзду отримали так звані тамбури, виконані в дереві. Вхідну групу від сходових маршів відділяють теж дерев’яні двері зі склінням. При вході у під’їзд залишились ще заглиблення для плафонів . Десь вони видовжені, а десь круглої форми.

Всюди входи до під’їздів облицьовані алебастром. В будинках збереглись автентичні поштові скриньки з нікельованої сталі, про що свідчать написи польською мовою.

Підлоги викладені узорами з чорно-білої плитки. Всюди по комплексі залишилась оригінальна дерев’яна віконна столярка.

На одному з вікон можна подивитись на техніку відкривання: вікно відкривається по вертикалі, таким чином забезпечуючи провітрювання без втрати тепла.

Сходові марші литі з бетону суцільно з поручнями. Поручні у всіх будинках зроблені з алебастрового каменю. Подекуди бачимо вже зірваний алебастр, або ж замінений на дерево.

У кожному будинку був ліфт. Майже всюди залишились оригінальні вхідні двері до квартир. У квартирах кімнати розходяться радіально від центрального холлу.

Двері в одній з квартир виділяються оновленим виглядом. Після знайомства з власником помешкання дізнаюсь, що він самотужки відновив їх, а також двері до ліфта на їхньому поверсі. Ліфт він теж відремонтував, каже, працював донедавна, правда їздив лише вверх, але нещодавно  його відключили від електромережі.

Проходимо до квартири. Пан Роман розповідає, що нічого не змінював тут, лише ремонтував. Показує вікно-ілюмінатор в ванній кімнаті. Каже, як світить сонце, то світло з цього вікна пронизує всю квартиру через коридор і аж досягає кухні. “Кожна шпарина в цьому будинку була зроблена не просто так, тому, коли щось перебудувати, руйнується вся система комфорту” – говорить пан Роман.

Джерела і література:

1. http://www.pslava.info/LvivM_GeneralaChuprynkyVul_Bud16,215902.
2. htmlhttp://lviv.wikimapia.org/tag/28670/1https://upclosed.com/people/ferdynand-kassler/
3. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII-XXI ст. Розділ Розділ VІІ. Архітектура міжвоєнного двадцятиліття (1919-1939), Ю. Богданова,  упорядник і науковий редактор Ю. О. Бірюльов. c-566
4. Пан Роман, персональна комунікація, лютий, 2018