Будинок є один з найяскравіших прикладів львівського функціоналізму. Це житловий, багатоквартирний будинок.
На фасаді будинку типові для стилю прямокутні отиньковані плити і великий висунутий ризаліт.
Вхідні двері зроблені з дерева, оздоблені блискучою нікельованою сталлю. В дверях ще збереглось автентичне скло.
Вхід до під’їзду повністю облицьований алебастром. На стелі видніється все, що залишилось від плафона.
Перила сходових маршів теж оздоблені деревом і алебастром. Сходові клітки підкреслені вертикальними стрічковими вікнами.
До помешкань провадили ліфти, оздоблені шляхетним деревом, кришталевими шибами та великими люстрами.
На жаль, зараз вони не працюють, з розкоші залишились хіба дерев’яні двері. Збоку двері до кладовки, де клали приладдя для прибирання під’їзду. Сходовий марш вилитий з бетону. На площадках між сходами бетон оздороблений геометричними узорами, кольори яких ідеально поєднуються з дерев’яними та алебастровими перилами.
В під’їзді ще збереглись оригінальні двері до квартир, зроблені зі шляхетного дерева, можна припустити, що з карпатського дуба.Квартири були величезні та просторі. Вони містили від трьох до п’яти кімнат. Розмір помешкань коливався від 60 до 150 квадратних метрів. У будинку на той час було найсучасніше обладнання.
Модернова система вентиляції та обігріву помешкань. В під’їзді ще збереглись старі батареї, які , до речі, працюють. Був в будинку і централізований електричний порохотяг, який розходився по будинку вмонтованими в стіну трубками, до яких підключались в квартирах.
На жаль, з інновацій тих часів мало що залишилось, хіба дірки в стінах, де були комунікації.
Джерело: Розділ: «Architektura mieszkaniowa», Jakub Lewicki, «Lwów: Miasto, architektura, modernizm». Pod redakcją Bogdana Cherkesa i Andrzeja Szczerskiego, с. – 124-125
Фото: М. Ляхович
