Будинок нотаріусів на вул. Саксаганського, 6
Це будинок змішаного офісно-житлового типу. Він вважається ключовим в еволюції львівського житлового будівництва в стилі функціоналізму.
- Рік зведення: 1939
- Стиль: функціоналізм
- Архітектори: Збігнєв Вардзала Адам Курило
Будинок вирізняється хвилястою формою ризаліту, який завершується вертикальним вікном зі квадратних склоблоків.
Елевація правої частини фасаду підкреслена паском з червоної клінкерної цегли, що веде до щогли-флагштока.
В нижній частині ризаліту розміщені кулясті склоблоки, вони слугували додатковим природнім освітленням для магазину на партері будинку.
Зі склоблоків теж зроблена ціла стіна будинку біля головного входу.
На вигнутому нижньому куті ризаліту можна побачити оригінальний номер будинку, цифру шість, зроблену в металі.
Будинок має масивну браму, що своїми вигнутими формами нагадує вхід до каюти пароплава. Якщо зайти всередину, то справа бачимо стіну з склоблоків, які через забруднення та поганий стан вже не дають достатньо світла в під’їзд.
Між сходами на першому поверсі видніється ліфт у формі циліндра.
Сходи і балюстрада – суцільно литі і завершені масивними поручнями з терраццовим покриттям.
На кожному поверсі ще збереглись оригінальні двері до ліфта, які перегукуються своєю формою “каютних дверей” з центральною брамою.
Освітлення під’їзду розташоване у кулястих заглибленнях в стелі, колись вони були закриті напівпрозорими плафонами, аби світло було розсіяне і м’якіше.
Будинок мав кілька версій проекту, зрештою, 24 березня 1939 року остаточну затвердив і підписав відомий архітектор Збігнєв Вардзала в бюро Станіслава Ружицького.
Будинок був зведений на замовлення Нотаріальної палати, яка об’єднувала найбагатших та найвідоміших адвокатів Львова, звідти у назва “Будинок нотаріусів”. Проект будинку приписують Адамові Куриллі. В кам’яниці мали розміщуватись адвокатські бюро та на верхніх поверхах приватні помешкання.
В цьому будинку була сучасну система опалення, з опцією регулювання температури. Обладнання для опалення замовляли спеціально з Німеччини. Батареї купували у концерну «Сіменс», що тоді носив назву Siemens & Halske. Якщо уважно придивитись на батареях ще видніється лого концерну.
Джерела і література:
Розділи: «Architektura mieszkaniowa», Jakub Lewicki, книжка «Lwów: Miasto, architektura, modernizm». Pod redakcją Bogdana Cherkesa i Andrzeja Szczerskiego, с. – 126
