Комплекс будинків на вул. Японська, 10, 12, 14
Кам’яниці за номерами 10, 12 та 14 подібні між собою. Перший проект будинків був досить лаконічний, а вже другий – більш експресивний, з численним декоруванням.
Львів. Архітектура модернізму
Кам’яниці за номерами 10, 12 та 14 подібні між собою. Перший проект будинків був досить лаконічний, а вже другий – більш експресивний, з численним декоруванням.
Житловий багатоквартирний будинок, збудований для працівників товариства «Карпатія». На фасаді ледь висунутий еркер, від якого відходять балкони.
Вілла є дуже оригінальним зразком забудови двадцятих років. Будинок розташований на пагорбі, на роздоріжжі двох вулиць (тепер Героїв Майдану та Похилої). Вигідне розміщення визначає і район, де з початку двадцятого століття почалась забудова помешкань для багатих львів’ян.
Будинок був зведений для інженера Бруно Шиманського. Вілла вважається однією найяскравіших в стилі функціоналізму. Будинок – зразок індивідуальної віллової забудови для однієї родини.
Чиншовий будинок на кілька сімей в стилі функціоналізму, збудований на замовлення Емілії Мокрицької. Будинок має три поверхи.
Будинок Установи соціального страхування, так він називався в міжвоєнний період, звели у 1937 – 1939 роках, за адресою вул. Зелена, 12. Цей будинок – яскравий приклад функціоналізму.
Будинок на проспекті Шевченка, 7 (колись Академічна) звели для одного з найбагатших львівських підприємців Йони Шпрехера, тому будинок називають ще «хмарчосом Шпрехера».
Вілла збудована для Адольфа Фінкельштайна. Цей будинок – яскравий приклад віллової забудови Львова в часи модернізму. У віллі присутня стильова орієнтація на стрімлайн, про що свідчить скруглений кут будинку і вікна-ілюмінатори.
Вулиця є одним яскравих прикладів квартальної забудови Львова в модерністичному напрямі.
Вулицю Кубійовича почали забудовувати під кінець 1930-их років. Вона є прикладом типової квартальної забудови Львова в стилі функціоналізму, Вулиця тягнеться знизу вверх, будинки з одного боку виходять прямо на тротуар, з іншого відходять від червоної лінії забудови.
Житловий будинок, вілла. За архівними документами ділянка в 1935 році належала фундації імені М. Позовської. Згодом будинок перейшов до власності доктора Людвіка Ебермана, для якого і звели будинок.
Житловий комплекс № 50-76 в у стилі раннього функціоналізму.
Minimalist facade, elongated horizontal windows, glazed risalits, flat roof, and seven stories — Sprecher’s “skyscraper” shocked city inhabitants in 1929. For some people, this building was a place of inspiration, while for others, it was a reason to complain. For example, a local journalist wrote in the newspaper “Nowiny Poranne” (“The Morning News”) that this large building spoiled the boulevard’s silhouette[1].
Each house has a story to tell, reflecting a city and country’s social and political changes like a mirror. Events lay on the surfaces over time, leaving physical imprints in space. Each building can be open in different contexts depending on which story you want to hear.
When it comes to preserving architecture, the focus is often on the facades and entrance halls that fall under general city laws regarding heritage. Flat interiors often are not protected since they are private spaces, and their preservation relies on the goodwill of their owners.