Вулиці Ольги Басараб та Кардинала Гузара
Вулиці Ольги Басараб та Кардинала Гузара розташовані в місцевості Снопків.
Львів. Архітектура модернізму
Вулиці Ольги Басараб та Кардинала Гузара розташовані в місцевості Снопків.
Швидкий розвиток фармацевтичної галузі на початку 20 століття спонукав до відкриття у 1932 році на фармацевтичному відділі медичного факультету Львівського університету кафедри технології лікарських форм і галенових препаратів.
Карпатська розляглась між вулицями Зелена та Йосипа Сліпого. Її відкрили у 1913 році, проте активна забудова розпочалась вже під кінець 1920-их, на початку 1930-их років.
Будинок на проспекті Шевченка, 7 (колись Академічна) звели для одного з найбагатших львівських підприємців Йони Шпрехера, тому будинок називають ще «хмарчосом Шпрехера».
Житловий комплекс № 50-76 в у стилі раннього функціоналізму.
Територію вулиці почали забудовувати ще на початку минулого століття (під назвою Ченстоховська). Вулиця була близько до центральної частини міста, але в затишному і тихому місці.
Це перша у стилі функціоналізму-модернізму споруда у Львові, яка є зразком соціального житла, а сама реалізація проекту — одна з перших важливих будівельних подій у місті після Першої світової війни.
Багатоквартирний житловий будинок, частково своїми формами тяжіє до функціоналізму, частково до ар деко.
Чотириповерховий житловий будинок розташований в кінці вул. Драгоманова, в місцевості Цитадель. Вхід до будинку розміщений симетрично по центральній осі фасаду і акцентований горизонтальними тягами в тиньку. Особливої ритміки вхідній групі додає вікно-ілюмінатор.
На вул. Лисенка 47-51 розташований комплекс колишнього монастиря Св. Юзефа(Йосифа), який складається з кількох будинків в стилі історизму. За ними, в глибині подвір’я, розвернутою фасадом до саду стоїть споруда в стилі модернізму.
Триповерхова вілла стоїть в бічному провулку вулиці Галицької Армії, 3а (раніша назва Глінки), у вілловому кварталі.
Комплекс будівель Львівської обласної дитячої клінічної лікарні (тепер Охматдит) знаходиться за адресою вул. Лисенка, 31.
В 1920-их- 1930-их роках все частіше зводили освітньо-розважальні клуби для робітників різних установ. Для модерної організації суспільства важливо було не лише контролювати приватне життя через нові правила житлового простору, але й публічне часопроведення «нової людини».
На пагорбі, де вулиця Зелена піднімається догори, стоїть кілька перебудованих модерністських вілл. Це залишки міжвоєнної дільниці Львова, яка майже повністю зникла після Другої світової війни. Така ситуація доволі рідкісна для Львова, міста, яке майже не постраждало від руйнувань війни і де більша частина історичної забудови дотривала до наших днів.
Проєкт «Львів. Архітектура модернізму» побував в гостях у бюро гнутих меблів SCHEBENTWOOD. Розмовляли з керуючою партнеркою бюро Роксоланою Шемчук про недавнє відкриття виставки «SITZMASCHINE».Також оглянули інші предмети з колекції, поговорили про їхні «біографії» та особливості реставрації.
Minimalist facade, elongated horizontal windows, glazed risalits, flat roof, and seven stories — Sprecher’s “skyscraper” shocked city inhabitants in 1929. For some people, this building was a place of inspiration, while for others, it was a reason to complain. For example, a local journalist wrote in the newspaper “Nowiny Poranne” (“The Morning News”) that this large building spoiled the boulevard’s silhouette[1].